«Велика реставрація»: програму запустили у Національному художньому музеї та Хотинській фортеці

У межах "Великої реставрації" розпочалось фінансування робіт в Національному художньому музеї України та Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця».

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Телеграмі.

 

"Що б не розповідали наші політичні опоненти, ми розпочинаємо фінансування об'єктів "Великої Реставрації" для закладів, що подали відповідні заявки. У бюджеті, згідно помісячного плану, передбачили кошти на фінансування робіт у Національному художньому музеї України на суму 20 млн грн та Державному історико-архітектурному заповіднику "Хотинська фортеця" на суму 2,7 млн гривень", - повідомив Ткаченко.

Як зазначив міністр, іншим закладам, проєкти яких відібрані для реалізації в програмі "Велика Реставрація" у поточному році, буде забезпечено відкриття фінансування після надходження від них відповідних заявок з підтверджуючими документами.

8 червня Ткаченко заявив, що у межах "Великої реставрації" планується відновити 150 об'єктів культури за три роки.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.