У Львові презентували книгу про наймолодшого сина Івана Франка - Петра

У Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка презентували монографію франкознавця, кандидата філологічних наук Наталі Тихолоз «Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби)», яка належить до серії унікальних видань «Бібліотека Дому Франка».

Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

 

"Ця книжка про людину, яка зуміла знайти свій власний шлях у житті, яка зуміла вийти із слави і тіні свого батька і знайти самого себе. І це дуже важливо. Разом з тим ця книга розповідає про великий рід Франків, який починається і закінчується не лише на Іванові Франкові, а й живе в своїх нащадках.

Ця книга про багатогранну особистість Петра Франка, котрий, чим би не захоплювався і чим би не займався, - завжди робив із цього великі справи" - зазначила Тихолоз.

Книга заснована на історичних фактах та архівних документах та ілюстрована меморіальними світлинами.

Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко нагадав, що у жовтні минулого року відкрили перший в Україні пам'ятник Петру Франку у Нагуєвичах, а у Львові відбулося грандіозне відкриття муралу "Петро Франко. Повернення" авторства Святослава Владики.

"Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки та музейної справи. І ми усі маємо знати про це набагато більше. І завдяки книзі Наталі Тихолоз – тепер маємо таку можливість", - додав Собко.

Читайте також:

"Расстрелян за националистическую деятельность…": таємниця смерті Петра Франка

Січовики проти більшовиків. Петро Франко у боротьбі за Велику Україну

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.