У Львові презентували книгу про наймолодшого сина Івана Франка - Петра

У Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка презентували монографію франкознавця, кандидата філологічних наук Наталі Тихолоз «Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби)», яка належить до серії унікальних видань «Бібліотека Дому Франка».

Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

 

"Ця книжка про людину, яка зуміла знайти свій власний шлях у житті, яка зуміла вийти із слави і тіні свого батька і знайти самого себе. І це дуже важливо. Разом з тим ця книга розповідає про великий рід Франків, який починається і закінчується не лише на Іванові Франкові, а й живе в своїх нащадках.

Ця книга про багатогранну особистість Петра Франка, котрий, чим би не захоплювався і чим би не займався, - завжди робив із цього великі справи" - зазначила Тихолоз.

Книга заснована на історичних фактах та архівних документах та ілюстрована меморіальними світлинами.

Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко нагадав, що у жовтні минулого року відкрили перший в Україні пам'ятник Петру Франку у Нагуєвичах, а у Львові відбулося грандіозне відкриття муралу "Петро Франко. Повернення" авторства Святослава Владики.

"Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки та музейної справи. І ми усі маємо знати про це набагато більше. І завдяки книзі Наталі Тихолоз – тепер маємо таку можливість", - додав Собко.

Читайте також:

"Расстрелян за националистическую деятельность…": таємниця смерті Петра Франка

Січовики проти більшовиків. Петро Франко у боротьбі за Велику Україну

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.