АНОНС: 80-ліття відновлення Української Держави у Музеї Майдану

Сьогодні у Києві відбудуться урочисті заходи з нагоди 80-ліття проголошення Акту відновлення Української Держави та презентація книжки Ярослава Стецька.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

30 червня 1941 року у Львові з балкону будинку товариства "Просвіта " під час Українських Національних Зборів, скликаних на ініціативу Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери, проголосили Акт відновлення Української держави.

"... український народ заманіфестував перед цілим світом і перед історією, що він бажає сам керувати своїм життям і що він готов боронити своє право на вільне життя у своїй власній, самостійній державі перед імперіялістичними зазіханнями кожного ворога і за кожних умов" — йшлося у документі.

Дізнавшись про Акт відновлення Української держави, Гітлер наказав негайно ліквідувати рух націоналістів. Тоді заарештували чільних членів ОУН, зокрема Степана Бандеру і Ярослава Стецька, 15 націоналістів розстріляли.


На заході виступлять:

історик Іван Патриляк,

політичні і громадські діячі, зокрема, Юрій Сиротюк, Ігор Артюшенко, Андрій Левус,

на сам кінець відбудеться презентація книжки Ярослава Стецька "Київ проти Москви".


Час: 30 червня, середа, 18:00


Місце: Музей Революції Гідності (Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, другий поверх)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.