Спецпроект

МКІП розраховує до вересня «розморозити» реставрацію музею пам'яті жертв Бабиного Яру

У МКІП розраховують, що у рамках заходів із вшанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру до вересня вдасться “розморозити” реставрацію музею.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко сказала під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Гуманітарна політика", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми думаємо, що зможемо привести до ладу певні меморіальні об'єкти на території заповідника і чітко визначити, що і де там розташовано. Ми думаємо, що зможемо "розморозити" подальшу реставрацію музею жертв Бабиного Яру, який знаходиться на території заповідника, і поступово набирати експозицію у цей музей.

Також важливо, що буде запропоновано кілька медійних проєктів, які зараз створюються і які будуть презентовані в цей період (до вересня - ред.)", - сказала Фоменко.

За її словами, дуже важливими є заплановані протокольні й дипломатичні заходи в Україні та за кордоном, які відбуватимуться до 29 вересня – дня, коли відзначається День пам'яті жертв Бабиного Яру.

"Це буде важливий компонент, адже це таке міжнародне визнання і міжнародний дискурс цієї події, але головне – це відкрите та відверте обговорення концепції подальшого розвитку меморіалізації Бабиного Яру всіма сторонами й формальне затвердження концепції, яка багато років перебуває на стадії розробки і навколо якої точаться певні дискусії – наукові, ненаукові. Ми маємо чітко розуміти, яким буде подальший розвиток цієї території", - сказала заступниця міністра.

Також дуже важливий, за її словами, сам розвиток заповідника з точки зору його інфраструктури та фінансування: "Нарешті настав той час, коли треба завершити всі ті обіцянки, які багато років давалися, щодо благоустрою території, щодо інформаційних стендів та можливості доступу до інформації на цих територіях, щодо відкриття музею жертв Бабиного Яру і формування заповідником експозиції, фондів, які мають накопичуватися, тобто має відбуватися певна музеєфікація цього процесу".


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей пам'яті жертв Бабиного Яру.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.