Літня архівна онлайн-школа: студентів та молодих дослідників вчили працювати з архівами

Протягом тижня учасники Літньої архівної онлайн-школи руйнували стереотипи про архіви, дізнавалися таємниці режимних архівів, розплутували історії про агентів спецслужб, працювали зі справами на репресованих митців українського авангарду і вчилися робити власні розслідування.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 
ФОТО: ЦДВР

Школа тривала з 5-9 липня 2021 року в онлайн-форматі. У школі взяли участь 40 учасників, серед яких студенти-історики, культурологи, філологи та журналісти. 

 
ФОТО: ЦДВР

Організаторами заходу стали Центр досліджень визвольного руху спільно з Історичним факультетом КНУ імені Тараса Шевченка та Галузевим державним архівом Служби безпеки України. 

Архівна онлайн-школа відбулася за підтримки Український культурний фонд у рамках проекту "Українські митці 1920-х у фокусі радянських спецслужб".

 
ФОТО: ЦДВР

"Наша школа складалася з теоретичних і практичних занять від провідних архівістів, дослідників та медійників, які вчили учасників відрізняти правду від фейків, робити з архівних історій якісний медійний контент та наукові дослідження.

Сподіваємося, що випускники нашої школи вже зовсім скоро продемонструють отримані навички у своїх дослідженнях на основі архівних історій", — розповідає директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

 
фото: цдвр

Для київських учасників заключним етапом навчання стало відвідання Галузевого державного архіву Служби безпеки України, колишнього архіву КҐБ, де випускники школи змогли погортати архівні справи, з якими познайомилися віртуально під час навчання у школі.

Учасники вкотре мали можливість переконатися, що архіви — не закриті та таємничі, а доступні кожному, хто хоче зробити минуле доступним і цікавим. 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.