Літня архівна онлайн-школа: студентів та молодих дослідників вчили працювати з архівами

Протягом тижня учасники Літньої архівної онлайн-школи руйнували стереотипи про архіви, дізнавалися таємниці режимних архівів, розплутували історії про агентів спецслужб, працювали зі справами на репресованих митців українського авангарду і вчилися робити власні розслідування.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 
ФОТО: ЦДВР

Школа тривала з 5-9 липня 2021 року в онлайн-форматі. У школі взяли участь 40 учасників, серед яких студенти-історики, культурологи, філологи та журналісти. 

 
ФОТО: ЦДВР

Організаторами заходу стали Центр досліджень визвольного руху спільно з Історичним факультетом КНУ імені Тараса Шевченка та Галузевим державним архівом Служби безпеки України. 

Архівна онлайн-школа відбулася за підтримки Український культурний фонд у рамках проекту "Українські митці 1920-х у фокусі радянських спецслужб".

 
ФОТО: ЦДВР

"Наша школа складалася з теоретичних і практичних занять від провідних архівістів, дослідників та медійників, які вчили учасників відрізняти правду від фейків, робити з архівних історій якісний медійний контент та наукові дослідження.

Сподіваємося, що випускники нашої школи вже зовсім скоро продемонструють отримані навички у своїх дослідженнях на основі архівних історій", — розповідає директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

 
фото: цдвр

Для київських учасників заключним етапом навчання стало відвідання Галузевого державного архіву Служби безпеки України, колишнього архіву КҐБ, де випускники школи змогли погортати архівні справи, з якими познайомилися віртуально під час навчання у школі.

Учасники вкотре мали можливість переконатися, що архіви — не закриті та таємничі, а доступні кожному, хто хоче зробити минуле доступним і цікавим. 

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.