Літня архівна онлайн-школа: студентів та молодих дослідників вчили працювати з архівами

Протягом тижня учасники Літньої архівної онлайн-школи руйнували стереотипи про архіви, дізнавалися таємниці режимних архівів, розплутували історії про агентів спецслужб, працювали зі справами на репресованих митців українського авангарду і вчилися робити власні розслідування.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 
ФОТО: ЦДВР

Школа тривала з 5-9 липня 2021 року в онлайн-форматі. У школі взяли участь 40 учасників, серед яких студенти-історики, культурологи, філологи та журналісти. 

 
ФОТО: ЦДВР

Організаторами заходу стали Центр досліджень визвольного руху спільно з Історичним факультетом КНУ імені Тараса Шевченка та Галузевим державним архівом Служби безпеки України. 

Архівна онлайн-школа відбулася за підтримки Український культурний фонд у рамках проекту "Українські митці 1920-х у фокусі радянських спецслужб".

 
ФОТО: ЦДВР

"Наша школа складалася з теоретичних і практичних занять від провідних архівістів, дослідників та медійників, які вчили учасників відрізняти правду від фейків, робити з архівних історій якісний медійний контент та наукові дослідження.

Сподіваємося, що випускники нашої школи вже зовсім скоро продемонструють отримані навички у своїх дослідженнях на основі архівних історій", — розповідає директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

 
фото: цдвр

Для київських учасників заключним етапом навчання стало відвідання Галузевого державного архіву Служби безпеки України, колишнього архіву КҐБ, де випускники школи змогли погортати архівні справи, з якими познайомилися віртуально під час навчання у школі.

Учасники вкотре мали можливість переконатися, що архіви — не закриті та таємничі, а доступні кожному, хто хоче зробити минуле доступним і цікавим. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.