Меморіал Голокосту «Бабин Яр» оцифрував понад 1 200 000 документів

Документи стосуються періоду окупації Києва 1941–1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення євреїв у довоєнний час

Понад 1 200 000 документів оцифрували дослідники проєкту "Імена" Меморіалу Голокосту "Бабин Яр". Документи стосуються періоду окупації Києва 1941–1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення євреїв у довоєнний час. Це актові книги РАЦСів, довідкові картотеки, фонди районних управ, дипломатичні документи, листи й фото учасників історичних подій. Дані постійно оновлюються.

 

Ці матеріали дозволяють отримати максимально повну інформацію про загиблих у Бабиному Яру, їхніх родичів, персоналізувати історії цих людей, а також розкрити раніше не відомі факти. Відтепер в онлайн-доступі є документи, які багато років були засекречені.

В онлайн-архіві вже доступні документи з чотирьох установ Києва (Державного архіву міста Києва, Державного архіву Київської області, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України), а також Державного архіву Івано-Франківської області. Незабаром на сайті також будуть оприлюднені матеріали з Галузевого державного архіву СБУ.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.