Меморіал Голокосту «Бабин Яр» оцифрував понад 1 200 000 документів

Документи стосуються періоду окупації Києва 1941–1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення євреїв у довоєнний час

Понад 1 200 000 документів оцифрували дослідники проєкту "Імена" Меморіалу Голокосту "Бабин Яр". Документи стосуються періоду окупації Києва 1941–1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення євреїв у довоєнний час. Це актові книги РАЦСів, довідкові картотеки, фонди районних управ, дипломатичні документи, листи й фото учасників історичних подій. Дані постійно оновлюються.

 

Ці матеріали дозволяють отримати максимально повну інформацію про загиблих у Бабиному Яру, їхніх родичів, персоналізувати історії цих людей, а також розкрити раніше не відомі факти. Відтепер в онлайн-доступі є документи, які багато років були засекречені.

В онлайн-архіві вже доступні документи з чотирьох установ Києва (Державного архіву міста Києва, Державного архіву Київської області, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України), а також Державного архіву Івано-Франківської області. Незабаром на сайті також будуть оприлюднені матеріали з Галузевого державного архіву СБУ.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.