Чехія відкриває доступ до документів про репресованих в СРСР

Західночеський університет в Пльзені та Інститут вивчення тоталітарних режимів працюють над забезпеченням доступу до документів з архівів НКВД-КГБ, пов'язаними з репресіями щодо громадян Чехословаччини, а також етнічних чехів і словаків, які проводилися Радянському Союзі в 1920-1950-ті роки

Всього буде оприлюднено понад мільйон документів. 

 

Наразі за посиланням надано доступ до документів так званого "Харківського процесу" - судом над чехами-вчителями, що працювали у Харкові.

"Суд над чеськими вчителями" 12-14 червня 1931 року став одним з найбільших в СРСР фальсифікованих політичних процесів над чехами. З 21 обвинуваченого 12 були вчителями. Однак схоплених було набагато більше - НКВД заарештував десятки вчителів, керівників земляцьких організацій, селян і активістів чеських громад, яких судили в ході інших процесів. Корпус документів НКВД включає 73 томи, що містять 10 000 сторінок.

Архівні документи були оцифровані в Галузевому державному архіві Служби безпеки України (ГДА СБУ) у рамках проєкту "Чехословаки в ГУЛАГу – документування політичних репресій в СРСР".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.