У Києві відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років»

У Києві на Володимирській гірці відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років», яка присвячена довоєнному та післявоєнному періоду в Україні.

Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

 

"Фотографії увічнили образ довоєнного повсякденного життя українців, а також неповторної чарівності міст, їхніх площ та вулиць, яких вже і не існує. Також частина фото зроблена одразу після закінчення Другої світової війни, на них можна побачити масштаби руйнувань та труднощів цивільного життя. А інша частина – фотографії з 1950-х років, періоду відлиги", – розповів Валентин Мондриївський.

За його словами, фотовиставка організована Інститутом національної пам'яті та Посольством Республіки Польща в Києві за підтримки Київської міської державної адміністрації.

"На світлинах усі охочі зможуть роздивитися довоєнні та післявоєнні Київ, Харків, Одесу, Крим… Українські міста, які потрапили в об'єктив американського фотографа. Сама виставка триватиме до 31 жовтня, а знайти її можна біля пам'ятника Володимиру Великому", – зазначив Валентин Мондриївський.

Як повідомили в Посольстві Республіки Польща в Києві, одночасно з цією виставкою на паркані Посольства (на вулиці Ярославів Вал, 12), також розмістять виставку "Американець у Варшаві. Фотографії Жульєна Брайана з вересня 1939 року". Усі охочі зможуть побачити унікальну фотодокументацію трагічної долі мешканців польської столиці в перші тижні Другої світової війни.






Теми

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка