У Києві відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років»

У Києві на Володимирській гірці відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років», яка присвячена довоєнному та післявоєнному періоду в Україні.

Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

 

"Фотографії увічнили образ довоєнного повсякденного життя українців, а також неповторної чарівності міст, їхніх площ та вулиць, яких вже і не існує. Також частина фото зроблена одразу після закінчення Другої світової війни, на них можна побачити масштаби руйнувань та труднощів цивільного життя. А інша частина – фотографії з 1950-х років, періоду відлиги", – розповів Валентин Мондриївський.

За його словами, фотовиставка організована Інститутом національної пам'яті та Посольством Республіки Польща в Києві за підтримки Київської міської державної адміністрації.

"На світлинах усі охочі зможуть роздивитися довоєнні та післявоєнні Київ, Харків, Одесу, Крим… Українські міста, які потрапили в об'єктив американського фотографа. Сама виставка триватиме до 31 жовтня, а знайти її можна біля пам'ятника Володимиру Великому", – зазначив Валентин Мондриївський.

Як повідомили в Посольстві Республіки Польща в Києві, одночасно з цією виставкою на паркані Посольства (на вулиці Ярославів Вал, 12), також розмістять виставку "Американець у Варшаві. Фотографії Жульєна Брайана з вересня 1939 року". Усі охочі зможуть побачити унікальну фотодокументацію трагічної долі мешканців польської столиці в перші тижні Другої світової війни.






Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.