У Києві відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років»

У Києві на Володимирській гірці відкрили фотовиставку «Американець в Україні. Фотографії Жульєна Брайана з 1930-1959 років», яка присвячена довоєнному та післявоєнному періоду в Україні.

Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

 

"Фотографії увічнили образ довоєнного повсякденного життя українців, а також неповторної чарівності міст, їхніх площ та вулиць, яких вже і не існує. Також частина фото зроблена одразу після закінчення Другої світової війни, на них можна побачити масштаби руйнувань та труднощів цивільного життя. А інша частина – фотографії з 1950-х років, періоду відлиги", – розповів Валентин Мондриївський.

За його словами, фотовиставка організована Інститутом національної пам'яті та Посольством Республіки Польща в Києві за підтримки Київської міської державної адміністрації.

"На світлинах усі охочі зможуть роздивитися довоєнні та післявоєнні Київ, Харків, Одесу, Крим… Українські міста, які потрапили в об'єктив американського фотографа. Сама виставка триватиме до 31 жовтня, а знайти її можна біля пам'ятника Володимиру Великому", – зазначив Валентин Мондриївський.

Як повідомили в Посольстві Республіки Польща в Києві, одночасно з цією виставкою на паркані Посольства (на вулиці Ярославів Вал, 12), також розмістять виставку "Американець у Варшаві. Фотографії Жульєна Брайана з вересня 1939 року". Усі охочі зможуть побачити унікальну фотодокументацію трагічної долі мешканців польської столиці в перші тижні Другої світової війни.






Теми

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.