У Росії «Меморіал» оскаржив рішення суду про ліквідацію

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" подало скаргу до апеляційної колегії Верховного суду Росії на рішення про ліквідацію організації.

Про це повідомляється на сайті товариства.

 

"28 січня 2022 року юристи Міжнародного Меморіалу подали апеляційну скаргу на рішення Верховного суду від 28 грудня 2021 року про ліквідацію організації за невиконання закону про іноземних агентів", - йдеться у повідомленні.

Як наголошують у "Меморіалі", рішення про ліквідацію товариства "суперечить міжнародним зобов'язанням Російської Федерації (саме законодавство про некомерційні організації, через порушення якого обвинувачено "Меморіал", суперечить міжнародним договорам)".

Крім того, там наполягають, що "відсутність маркування (іноагента - ред.) не є грубим неодноразовим порушенням закону (не створює реальної загрози та не заподіює серйозної шкоди)".

При цьому ліквідація "Міжнародного Меморіалу", який уже виплатив штрафи за немаркування матеріалів, порушує заборону на притягнення до відповідальності двічі за те ж саме.

Також у "Меморіалі" наголошують, що ліквідація товариства є невідповідним заходом і акцентують на тому, що "суд ухвалив рішення про права та обов'язки осіб, які не беруть участі в адміністративній справі".

Юристи товариства просять апеляційну колегію Верховного суду скасувати рішення першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення – про відмову у задоволенні вимоги Генеральної прокуратури РФ про ліквідацію товариства.

Як вже повідомлялося, 28 грудня Верховний суд РФ задовольнив вимогу Генпрокуратури про ліквідацію міжнародного товариства "Меморіал". 29 грудня Мосміськсуд ухвалив аналогічне рішення щодо правозахисного центру "Меморіал".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.