Експерти Мінкульту рекомендують консерваторії прибрати з назви ім’я Чайковського

Експертна рада Міністерства культури та інформполітики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму рекомендувала Національній музичній академії України розглянути на зборах трудового колективу питання вилучення імені Чайковського з назви навчального закладу

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

 

"Абсурдно виглядає ситуація, коли дві консерваторії у світі – у Москві та Києві, носять ім'я Чайковського, а фрагмент його першої симфонії є офіційно затвердженим гімном, який звучить під час виступу російської олімпійської команди під нейтральним прапором, фактично будучи символом нинішньої росії як держави", - зазначає МКІП.

Водночас, МКІП наголосив, що постать Чайковського може й надалі функціонувати в суспільно-культурному просторі України, оскільки "він не був імперським шовіністом, ворогом гуманізму чи загальнолюдських цінностей як таким". Тож його ім'я має вшановуватися, де це історично виправдано в Україні, поряд із Шопеном та Міцкевичем, Равелем, Гюго, Вівальді та Данте.

Враховуючи суспільний резонанс, Експертна рада "вирішила одноголосно рекомендувати колективу Національної музичної академії України розглянути на зборах трудового колективу питання щодо відмови від імені П. І. Чайковського у назві закладу". 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.