IN MEMORIAM: відійшов у вічність письменик і дисидент Михтодь Волинець

На 97 році життя помер письменик і дисидент Михтодь Волинець.

Про це повідомила родина Михтодя Волинця.

"Сьогодні зупинилось велике українське серце Михтодя Волинця, письменника, поета, дисидента, борця за Україну, справжнього ветерана другої світової війни, політв'язня ГУЛАГУ з номером АЕ-766. Свої 25 років отримав за "організацію спілки української молоді в лавах радянської армії", який не зламався в сталінських таборах, одружився з політв'язнем Марією, зв'язковою УПА, яка теж 10 років валила ліс в сусідньому жіночому таборі і повернувшись в Україну після відсидки продовжили боротися за Україну і виховали справжніми патріотами своїх дітей", - написала Надзвичайний і Повноважний Посол України в США Оксана Маркарова.

Михтодь Волинець народився 3 березня 1926 у селі Іванівка, тепер Травневе на Житомирщині. Батьки працювали у місцевому колгоспі.

Перед війною один рік навчався в Коростишівській педагогічній школі імені Івана Франка. Війну пережив на окупованій території у своєму селі. Був учасником антифашистського підпілля, потім воював у складі місцевого партизанського загону Волкова-Кучеренка. Знання німецької мови робили його незамінним у партизанській розвідці.

З квітня 1944 року був призваний до армії. Під час служби в армії створив і очолив націоналістичну підпільну групу "Спілка вільної української молоді". За участь у цій групі був засуджений до 25-ти років позбавлення волі. Реабілітований у 1957 році.

Після звільнення працював на шахтах Кузбасу, закінчив вечірню школу, пізніше з відзнакою Кемеровський філіал Всесоюзного фінансово-економічного інституту. В 1964 році повернувся на батьківщину. Працював в Коростишівській райсільгосптехніці бухгалтером, начальником планово-виробничого відділу райміжколгоспбуду.

19 вересня 1980 року проти Михтодя Волинця порушено справу "За розповсюдження завідомо неправдивих вигадок, що паплюжать радянський державний і суспільний лад". Дали за це три роки. Відбував покарання в таборі суворого режиму у селі Райки Бердичівського району Житомирської області. У грудні 1981 року адміністрація табору спровадила Волинця на поселення до Пермської області. 19.09.1983 року одержав документи про звільнення і повернувся додому.

1989 року заснував у Коростишеві Асоціацію дослідників голодомору, учасник двох міжнародних її симпозіумів, опублікував свої спогади про голод 1933 року, організовував виступи інших очевидців. Він член— засновник Української Республіканської партії, "Просвіти" та Всеукраїнського об'єднання ветеранів у районі. 

1991 року реабілітований Військовою комісією Верховного Суду Російської Федерації та відповідно до Закону УРСР від 17.04.1991 року "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Методій Іванович Волинець ще з юнацьких років почав писати вірші. Деякі з них друкувалися у львівських газетах. Він автор численних рецензій, літературних розвідок, оповідань та віршів. З початку 90-х років письменник неодноразово друкувався у газетах "Народна газета", "Українське слово", "За вільну Україну", "Вільне слово" та навіть у газеті "Time". Михтодь Волинець є одним з співавторів книги-меморіалу "Голод:33".

 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.