IN MEMORIAM: відійшов у вічність письменик і дисидент Михтодь Волинець

На 97 році життя помер письменик і дисидент Михтодь Волинець.

Про це повідомила родина Михтодя Волинця.

"Сьогодні зупинилось велике українське серце Михтодя Волинця, письменника, поета, дисидента, борця за Україну, справжнього ветерана другої світової війни, політв'язня ГУЛАГУ з номером АЕ-766. Свої 25 років отримав за "організацію спілки української молоді в лавах радянської армії", який не зламався в сталінських таборах, одружився з політв'язнем Марією, зв'язковою УПА, яка теж 10 років валила ліс в сусідньому жіночому таборі і повернувшись в Україну після відсидки продовжили боротися за Україну і виховали справжніми патріотами своїх дітей", - написала Надзвичайний і Повноважний Посол України в США Оксана Маркарова.

Михтодь Волинець народився 3 березня 1926 у селі Іванівка, тепер Травневе на Житомирщині. Батьки працювали у місцевому колгоспі.

Перед війною один рік навчався в Коростишівській педагогічній школі імені Івана Франка. Війну пережив на окупованій території у своєму селі. Був учасником антифашистського підпілля, потім воював у складі місцевого партизанського загону Волкова-Кучеренка. Знання німецької мови робили його незамінним у партизанській розвідці.

З квітня 1944 року був призваний до армії. Під час служби в армії створив і очолив націоналістичну підпільну групу "Спілка вільної української молоді". За участь у цій групі був засуджений до 25-ти років позбавлення волі. Реабілітований у 1957 році.

Після звільнення працював на шахтах Кузбасу, закінчив вечірню школу, пізніше з відзнакою Кемеровський філіал Всесоюзного фінансово-економічного інституту. В 1964 році повернувся на батьківщину. Працював в Коростишівській райсільгосптехніці бухгалтером, начальником планово-виробничого відділу райміжколгоспбуду.

19 вересня 1980 року проти Михтодя Волинця порушено справу "За розповсюдження завідомо неправдивих вигадок, що паплюжать радянський державний і суспільний лад". Дали за це три роки. Відбував покарання в таборі суворого режиму у селі Райки Бердичівського району Житомирської області. У грудні 1981 року адміністрація табору спровадила Волинця на поселення до Пермської області. 19.09.1983 року одержав документи про звільнення і повернувся додому.

1989 року заснував у Коростишеві Асоціацію дослідників голодомору, учасник двох міжнародних її симпозіумів, опублікував свої спогади про голод 1933 року, організовував виступи інших очевидців. Він член— засновник Української Республіканської партії, "Просвіти" та Всеукраїнського об'єднання ветеранів у районі. 

1991 року реабілітований Військовою комісією Верховного Суду Російської Федерації та відповідно до Закону УРСР від 17.04.1991 року "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Методій Іванович Волинець ще з юнацьких років почав писати вірші. Деякі з них друкувалися у львівських газетах. Він автор численних рецензій, літературних розвідок, оповідань та віршів. З початку 90-х років письменник неодноразово друкувався у газетах "Народна газета", "Українське слово", "За вільну Україну", "Вільне слово" та навіть у газеті "Time". Михтодь Волинець є одним з співавторів книги-меморіалу "Голод:33".

 

 

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.