IN MEMORIAM: Помер громадський діяч і пластун Любомир Грабець

17 вересня на 83 році життя відійшов у засвіти Любомир Грабець, який відновлював пласт на Коломийщині.

Про це сповістила Станиця Коломия Пласту - НСОУ.

"Любомир Грабець був одним із тих, хто відроджував Пласт на Коломийщині, стояв біля витоків нашої станиці та присвятив багато років вихованню молоді. Для численних поколінь пластунів став справжнім наставником, який щиро ділився своїми знаннями, любов'ю до України та пластовими цінностями", – йдеться у дописі.

Любомир Грабець народився 15 вересня 1942 року в місті Любачів (тепер - Польща). Він був сином командуючого групи УПА "Південь" – Омеляна Грабеця. Вчився у Коломиї, в 5-й школі ім. Шевченка. Після цього навчався у Коломийському педколеджі та у Львівській консерваторії.

Займав посаду завідувач організаційного сектора Львівського туристичного клубу "Карпати". Потім працював завучем Коломийської гімназії. Після цього очолював Коломийський індустріальний-педагогічний технікум. Працював заступником Коломийського міського голови та директором Коломийського будинку освіти.

У 1989 році Любомир Грабець, відомий серед пластунів як "друг Клопіт", став одним з ініціаторів відродження Пласту в Коломиї. Був Сеньйором Пласту — високим званням у скаутському русі, яке присвоюється за значний внесок у розвиток організації. За заслуги перед Пластом був відзначений Орденом Святого Юрія в сріблі.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.