IN MEMORIAM: Помер громадський діяч і пластун Любомир Грабець

17 вересня на 83 році життя відійшов у засвіти Любомир Грабець, який відновлював пласт на Коломийщині.

Про це сповістила Станиця Коломия Пласту - НСОУ.

"Любомир Грабець був одним із тих, хто відроджував Пласт на Коломийщині, стояв біля витоків нашої станиці та присвятив багато років вихованню молоді. Для численних поколінь пластунів став справжнім наставником, який щиро ділився своїми знаннями, любов'ю до України та пластовими цінностями", – йдеться у дописі.

Любомир Грабець народився 15 вересня 1942 року в місті Любачів (тепер - Польща). Він був сином командуючого групи УПА "Південь" – Омеляна Грабеця. Вчився у Коломиї, в 5-й школі ім. Шевченка. Після цього навчався у Коломийському педколеджі та у Львівській консерваторії.

Займав посаду завідувач організаційного сектора Львівського туристичного клубу "Карпати". Потім працював завучем Коломийської гімназії. Після цього очолював Коломийський індустріальний-педагогічний технікум. Працював заступником Коломийського міського голови та директором Коломийського будинку освіти.

У 1989 році Любомир Грабець, відомий серед пластунів як "друг Клопіт", став одним з ініціаторів відродження Пласту в Коломиї. Був Сеньйором Пласту — високим званням у скаутському русі, яке присвоюється за значний внесок у розвиток організації. За заслуги перед Пластом був відзначений Орденом Святого Юрія в сріблі.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".