У США померла Гессі Левінсон, чиє обличчя стало символом Третього Рейху

На 91 році життя відійшла у вічність Гессі Левінсон (Тафт), чиє дитяче фото мимоволі стало символом нацистської пропаганди.

Про це повідомляє The Times, пише інформаційне агентство Букви.

У 1935 році обличчя Гессі Левінсон прикрасило обкладинку нацистського журналу "Sonne ins Haus" ("Сонце в домі"), де вона була представлена як взірець "ідеальної арійської дитини".

Історія жінки почалася в Берліні, куди батьки Гессі, оперні співаки Якоб та Пауліна Левінсони, переїхали з Латвії для навчання вокалу. Коли дівчинці було пів року, батьки звернулися до відомого фотографа Ганса Балліна, щоб зробити професійний портрет. Невдовзі родина була шокована, дізнавшись від прибиральниці, що знімок їхньої доньки надруковано в нацистському виданні поруч із матеріалами про Адольфа Гітлера. Обурені батьки вимагали пояснень від Балліна, і той зізнався у небезпечному експерименті.

Виявилося, що влада Рейху оголосила конкурс серед десяти провідних фотографів, кожен з яких мав надіслати по десять знімків немовлят для обрання "ідеального арійського обличчя". Ганс Баллін, знаючи про єврейське походження Гессі, відправив її фото навмисно. Це був його особистий виклик нацистам, метою якого було довести абсурдність їхніх теорій.

Головний ідеолог нацизму Йозеф Геббельс особисто відібрав портрет Гессі серед сотні інших претендентів. Відтоді фото єврейської дівчинки почали тиражувати на листівках та в рекламі дитячого одягу по всій країні.

Її латвійське коріння певний час слугувало щитом, але з початком масових переслідувань сім'я була змушена тікати. У 1938 році вони виїхали до Парижа, а згодом пройшли довгий шлях через Марсель, Касабланку та Ямайку, поки нарешті не осіли в Гавані. У 1949 році Левінсони остаточно емігрували до Нью-Йорка.

У Сполучених Штатах Гессі присвятила життя науці. Вона здобула ступінь магістра біохімії в Колумбійському університеті та багато років викладала хімію в Університеті Святого Джона. Її чоловіком став Ерл Тафт, видатний професор математики. Свою таємницю Гессі розкрила лише у 1987 році, опублікувавши есе про євреїв, які вижили під час Голокосту.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".