Максима Остапенка поновили на посаді директора Києво-Печерської лаври

Міністерство культури України призначило Максима Остапенка генеральним директором Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Про це повідомив заступник міністерки культури Іван Вербицький.

"Максим Остапенко має багаторічний досвід керівництва заповідниками "Хортиця" і "Києво-Печерська лавра". Його компетенції і візія є важливими для посилення спроможності інституції і удосконалення системи управління, забезпечення збереження памʼяток і прозорості в залученні меценатської допомоги", - зазначив Іван Вербицький.

Протягом останніх восьми місяців обовʼязки керівниці інституції виконувала Світлана Котляревська. Вона залишиться працювати в команді у ролі заступниці директора.

Максим Остапенко - археолог, кандидат історичних наук. Протягом 2007-2022 років він очолював Національний заповідник Хортиця, а у 2023-2025 роках уже керував "Києво-Печерською лаврою". Після початку повномасштабного вторгнення служив у лавах Збройних сил України.

Нагадаємо, 22 травня 2025 року Міністерство культури звільнило гендиректора заповідника Києво-Печерська лавра Максима Остапенко "у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту та виявленими порушеннями у діяльності заповідника".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".