Максима Остапенка поновили на посаді директора Києво-Печерської лаври

Міністерство культури України призначило Максима Остапенка генеральним директором Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Про це повідомив заступник міністерки культури Іван Вербицький.

"Максим Остапенко має багаторічний досвід керівництва заповідниками "Хортиця" і "Києво-Печерська лавра". Його компетенції і візія є важливими для посилення спроможності інституції і удосконалення системи управління, забезпечення збереження памʼяток і прозорості в залученні меценатської допомоги", - зазначив Іван Вербицький.

Протягом останніх восьми місяців обовʼязки керівниці інституції виконувала Світлана Котляревська. Вона залишиться працювати в команді у ролі заступниці директора.

Максим Остапенко - археолог, кандидат історичних наук. Протягом 2007-2022 років він очолював Національний заповідник Хортиця, а у 2023-2025 роках уже керував "Києво-Печерською лаврою". Після початку повномасштабного вторгнення служив у лавах Збройних сил України.

Нагадаємо, 22 травня 2025 року Міністерство культури звільнило гендиректора заповідника Києво-Печерська лавра Максима Остапенко "у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту та виявленими порушеннями у діяльності заповідника".

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".