Максима Остапенка поновили на посаді директора Києво-Печерської лаври

Міністерство культури України призначило Максима Остапенка генеральним директором Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Про це повідомив заступник міністерки культури Іван Вербицький.

"Максим Остапенко має багаторічний досвід керівництва заповідниками "Хортиця" і "Києво-Печерська лавра". Його компетенції і візія є важливими для посилення спроможності інституції і удосконалення системи управління, забезпечення збереження памʼяток і прозорості в залученні меценатської допомоги", - зазначив Іван Вербицький.

Протягом останніх восьми місяців обовʼязки керівниці інституції виконувала Світлана Котляревська. Вона залишиться працювати в команді у ролі заступниці директора.

Максим Остапенко - археолог, кандидат історичних наук. Протягом 2007-2022 років він очолював Національний заповідник Хортиця, а у 2023-2025 роках уже керував "Києво-Печерською лаврою". Після початку повномасштабного вторгнення служив у лавах Збройних сил України.

Нагадаємо, 22 травня 2025 року Міністерство культури звільнило гендиректора заповідника Києво-Печерська лавра Максима Остапенко "у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту та виявленими порушеннями у діяльності заповідника".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.