IN MEMORIAM: У Лондоні відійшла у засвіти бранка ГУЛАГу Іванна Пшепюрська-Мащак

На 101-му році життя померла зв’язкова ОУН-УПА, бранка ГУЛАГу, знакова постать української еміграції у Великій Британії Іванна Пшепюрська-Мащак.

Про це повідомив журналіст і письменник Микола Тимошик.

"В країні з патріотично зрілим та інтелектуально високим державницьким проводом про таких як Іванка Мащак знімають блокбастери, телепередачі, розповідають у школах і вишах, вивчають їхні твори, нагороджують за життя цілковито заслуженими відзнаками, яких формально маємо багато. Але не завжди для справжніх, таких як пані Іванка. В діяспорі багато з наших, давньоприбулих і небайдужих, її називали тепло, з любов'ю - Ася... Тішуся безмежно, що мав честь запізнатися з пані Іванкою Мащак у Лондоні в час недавнього наукового стажування, тривалий час листувалися з нею, виступати на презентації в Києві другого видання її книги "Дорогами життя"", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Микола Тимошик.

Іванка Мащак (Пшепюрська) народилася 11 липня 1925 року в родині греко-католицького священника на Львівщині. У 1945 році була заарештована за участь у національно-визвольному русі. Була засуджена й відправлена на заслання до Колими. Звільнена у 1955 році, вона повернулася до матері в Польщу.

Після одруження з Іваном Мащаком – представником української громади у Великій Британії, членом Союзу українців Британії та співробітником редакції газети"Українська думка" – переїхала до Лондона, де долучилася до суспільно-громадського та культурного життя української діаспори. У 1990-х роках Іванна Мащак була реабілітована.

Протягом багатьох років вона працювала бібліотекаркою у Союзі Українців Британії (СУБ), займалася малюванням та була активною прихожанкою української катедри. Попри поважний вік, жінка постійно підтримувала сучасних захисників України, спрямовуючи власні кошти на потреби війська.

Вона залишила по собі художню спадщину та мемуари "Дорогами життя", які стали важливим джерелом для дослідників.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".