IN MEMORIAM: У Лондоні відійшла у засвіти бранка ГУЛАГу Іванна Пшепюрська-Мащак

На 101-му році життя померла зв’язкова ОУН-УПА, бранка ГУЛАГу, знакова постать української еміграції у Великій Британії Іванна Пшепюрська-Мащак.

Про це повідомив журналіст і письменник Микола Тимошик.

"В країні з патріотично зрілим та інтелектуально високим державницьким проводом про таких як Іванка Мащак знімають блокбастери, телепередачі, розповідають у школах і вишах, вивчають їхні твори, нагороджують за життя цілковито заслуженими відзнаками, яких формально маємо багато. Але не завжди для справжніх, таких як пані Іванка. В діяспорі багато з наших, давньоприбулих і небайдужих, її називали тепло, з любов'ю - Ася... Тішуся безмежно, що мав честь запізнатися з пані Іванкою Мащак у Лондоні в час недавнього наукового стажування, тривалий час листувалися з нею, виступати на презентації в Києві другого видання її книги "Дорогами життя"", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Микола Тимошик.

Іванка Мащак (Пшепюрська) народилася 11 липня 1925 року в родині греко-католицького священника на Львівщині. У 1945 році була заарештована за участь у національно-визвольному русі. Була засуджена й відправлена на заслання до Колими. Звільнена у 1955 році, вона повернулася до матері в Польщу.

Після одруження з Іваном Мащаком – представником української громади у Великій Британії, членом Союзу українців Британії та співробітником редакції газети"Українська думка" – переїхала до Лондона, де долучилася до суспільно-громадського та культурного життя української діаспори. У 1990-х роках Іванна Мащак була реабілітована.

Протягом багатьох років вона працювала бібліотекаркою у Союзі Українців Британії (СУБ), займалася малюванням та була активною прихожанкою української катедри. Попри поважний вік, жінка постійно підтримувала сучасних захисників України, спрямовуючи власні кошти на потреби війська.

Вона залишила по собі художню спадщину та мемуари "Дорогами життя", які стали важливим джерелом для дослідників.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.