Замість Музею історії ГУЛАГу у Москві відкриють Музей пам'яті жертв геноциду радянського народу

На місці Музею історії ГУЛАГу в Москві з'явиться перший національний музей пам'яті, присвячений "жертвам геноциду радянського народу".

Про це повідомляють російські ЗМІ.

Відкрити Музей пам'яті планують у 2026 році. В основу музею ляжуть архівні матеріали проекту "Без терміну давності", ініційованого Пошуковим рухом Росії.

"Експозиція охопить усі етапи військових злочинів нацистів у роки Великої Вітчизняної війни", - вказано на сторінці Музею ГУЛАГу.

Директор установи стане Наталія Калашнікова, яка з квітня 2025 року очолює музей "Смоленська фортеця". До слова, вона брала участь у війні РФ проти України, за що нагороджена медалями.

Музей історії ГУЛАГу створили у 2001 році. У листопаді 2024 року музей повідомив про зупинення роботи через порушення вимог пожежної безпеки. У січні 2025 року після відмови цензурувати виставку про радянські репресії влада Москви звільнила з посади директора Романа Романова, який очолював його з 2012 року. 

 

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.