З музею Італії за три хвилини викрали картини відомих художників

З приватного музею Фонду Маньяні-Рокка поблизу Парми викрали три картини відомих художників - Ренуара, Сезанна та Матісса.

Про це повідомляє ВВС.

У ніч на 23 березня четверо чоловіків у масках увірвалися до галереї Фонду Маньїні-Рокка та викрали картини "Риби" Пʼєра-Огюста Ренуара, "Натюрморт із вишнями" Поля Сезанна та "Одаліску на терасі" Анрі Матісса. Через три хвилини злодії зникли разом із шедеврами живопису через сад.

У Фонді Маньяні-Рокка заявили, що йдеться про спланований злочин, який "не зайшов далі завдяки системі відеоспостереження та оперативному втручанню поліції й охорони". Наразі триває слідство.

Приблизна вартість викраденого оцінюється в мільйони євро. Ренуар, один із лідерів імпресіонізму, завершив свою роботу "Рибалки" приблизно у 1917 році. Картина Сезанна, створена близько 1890 року, належить до серії натюрмортів із вишнями. За даними фонду, ця робота є особливою та рідкісною, оскільки виконана аквареллю — технікою, якій художник-постімпресіоніст присвятив себе лише в останні роки життя. Робота Матісса "Одаліска на терасі", написана у 1922 році, зображує двох жінок: одна відпочиває на сонці, а інша тримає в руках скрипку.

Фонд імені мистецтвознавця та колекціонера Луїджі Маньяні зберігає його колекцію шедеврів живопису, серед яких роботи Тіціана, Дюрера, Рубенса та Гоя. Цей приватний музей вважається однією з найважливіших італійських художніх колекцій.

 
Картини "Риби" Пʼєра-Огюста Ренуара

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.