У Катині відкрили виставку про "польську русофобію"

У Смоленській області Росії на території меморіального комплексу «Катинь» відкрили виставку «Десять століть польської русофобії».

Про це пише Радіо Свобода.

Організатором виставки є Російське військово-історичне товариство, яке очолює радник Владіміра Путіна — Владімір Мединський. Виставку раніше було відкрито на Гоголівському бульварі в Москві, у Катині її відкрили 10 квітня. 

Виставка розміщена на місці масових розстрілів польських військовополонених співробітниками радянського НКВС у 1940 році. Про Катинь у повідомленні не згадується. При цьому на самих плакатах, що входять до експозиції, відповідальність СРСР за вбивства поляків у Катині ставиться під сумнів.

Як ідеться в описі на сайті Російського військово-історичного товариства, експозиція виставки про русофобію присвячена "ненависті польської еліти до Росії" в різні історичні періоди. Стверджується, що вона виявлялася, зокрема, у "захопленні російської території" та "знищенні російського, білоруського і малоросійського народів". Зазначається, що нині влада Польщі "постачає зброю і боєприпаси ЗСУ".

У Катині поховані понад 4 тисячі поляків, убитих за рішенням радянського керівництва. За радянських часів у Москві заперечували причетність до вбивств поляків, стверджуючи, що їх убили нацисти після нападу Німеччини на СРСР 1941 року. У 1990 році влада СРСР визнала відповідальність за те, що сталося. Цю офіційну позицію підтвердила і влада Росії, у тому числі Дмитро Медведєв і Володимир Путін у 2010 році та Держдума, яка тоді ухвалила заяву, в якій прямо визнала, що "Катинський злочин був скоєний за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників".

 
Фото: wyborcza.pl

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.