47 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ ЗСУ присвоїли почесне найменування "імені Семена Лощенка"

Іменем командира артилеристів бою під Крутами названо 47 окрема артилерійська бригада.

Відповідний указ №301/2026від 7 квітня оприлюднили на сайті глави держави.

"З метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України присвоїти 47 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних сил України почесне найменування "імені Семена Лощенка" та надалі іменувати її - 47 окрема артилерійська бригада імені Семена Лощенка Сухопутних військ Збройних сил України", - йдеться у документі.

Семен Лощенко - кадровий офіцер-артилерист із Луганщини. Він був одним із перших, хто в 1917 році вступив добровольцями до 1-го українського полку імені Богдана Хмельницького. Задовго до Крут боровся з окупантами на Чернігівщині, блокуючи просування до Києва. Після Крут його гармати допомогли подавити повстання в столиці України. Лощенко брав участь у прориві Болбочана на Крим. Боронив із запорожцями Стародубщину, а опісля Харківщину. Лицар Залізного хреста за Зимовий похід та бої. 
Більше про Семена Лощенка читайте у статті історика Юрія Юзича.

"Сьогодні збулась одна з моїх мрій. Іменем командира артилеристів бою під Крутами названо 47 окрему артилерійську бригаду. Про якого я в січні 2020 року опублікував статтю на "Історичній Правді". Сьогодні вийшов Указ Президента, а з бригади мені передали подяку за те дослідження і текст", - прокоментував історик Юрій Юзич.

 
Семен Лощенко

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.