47 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ ЗСУ присвоїли почесне найменування "імені Семена Лощенка"

Іменем командира артилеристів бою під Крутами названо 47 окрема артилерійська бригада.

Відповідний указ №301/2026від 7 квітня оприлюднили на сайті глави держави.

"З метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України присвоїти 47 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних сил України почесне найменування "імені Семена Лощенка" та надалі іменувати її - 47 окрема артилерійська бригада імені Семена Лощенка Сухопутних військ Збройних сил України", - йдеться у документі.

Семен Лощенко - кадровий офіцер-артилерист із Луганщини. Він був одним із перших, хто в 1917 році вступив добровольцями до 1-го українського полку імені Богдана Хмельницького. Задовго до Крут боровся з окупантами на Чернігівщині, блокуючи просування до Києва. Після Крут його гармати допомогли подавити повстання в столиці України. Лощенко брав участь у прориві Болбочана на Крим. Боронив із запорожцями Стародубщину, а опісля Харківщину. Лицар Залізного хреста за Зимовий похід та бої. 
Більше про Семена Лощенка читайте у статті історика Юрія Юзича.

"Сьогодні збулась одна з моїх мрій. Іменем командира артилеристів бою під Крутами названо 47 окрему артилерійську бригаду. Про якого я в січні 2020 року опублікував статтю на "Історичній Правді". Сьогодні вийшов Указ Президента, а з бригади мені передали подяку за те дослідження і текст", - прокоментував історик Юрій Юзич.

 
Семен Лощенко

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.