47 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ ЗСУ присвоїли почесне найменування "імені Семена Лощенка"

Іменем командира артилеристів бою під Крутами названо 47 окрема артилерійська бригада.

Відповідний указ №301/2026 від 7 квітня оприлюднили на сайті глави держави.

"З метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України присвоїти 47 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних сил України почесне найменування "імені Семена Лощенка" та надалі іменувати її - 47 окрема артилерійська бригада імені Семена Лощенка Сухопутних військ Збройних сил України", - йдеться у документі.

Семен Лощенко - кадровий офіцер-артилерист із Луганщини. Він був одним із перших, хто в 1917 році вступив добровольцями до 1-го українського полку імені Богдана Хмельницького. Задовго до Крут боровся з окупантами на Чернігівщині, блокуючи просування до Києва. Після Крут його гармати допомогли подавити повстання в столиці України. Лощенко брав участь у прориві Болбочана на Крим. Боронив із запорожцями Стародубщину, а опісля Харківщину. Лицар Залізного хреста за Зимовий похід та бої. 
Більше про Семена Лощенка читайте у статті історика Юрія Юзича.

"Сьогодні збулась одна з моїх мрій. Іменем командира артилеристів бою під Крутами названо 47 окрему артилерійську бригаду. Про якого я в січні 2020 року опублікував статтю на "Історичній Правді". Сьогодні вийшов Указ Президента, а з бригади мені передали подяку за те дослідження і текст", - прокоментував історик Юрій Юзич.

 
Семен Лощенко

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".