У Києво-Печерській лаврі відкрили памʼятний знак гетьману Івану Мазепі

У День Конституції України на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" біля Успенського собору відбулося урочисте відкриття пам’ятного знака гетьману Івану Мазепі – меценату та одному з найбільших ктиторів Лаври.

 Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.

"Ще нещодавно Лавра була центром російського світу — ідеології, де Мазепа був зрадником та проклятим. Ідеології країни, яка маркувала свідомих українців з 18 по 20 століття – "мазепинці", а потім замінила на "петлюрівці" та "бандерівці". Це надзвичайно сильне рішення!" – зазначив Олександр Алфьоров.

Пам'ятний знак створили скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов у співпраці з архітектором Віктором Юрківим, дослідницею Ольгою Ковалевською та Українським інститутом національної пам'яті.

Особливу історичну цінність має постамент пам'ятного знака. Для його створення використали гранітний цоколь, що залишився після руйнування Успенського собору у 1941 році, а також елементи різьбленого іконостаса храму. Саме Успенський собор свого часу щедро підтримували Іван Мазепа та його мати Марія Магдалина.

Під час урочистостей Президент України Володимир Зеленський анонсував встановлення повноцінного пам'ятника гетьману Івану Мазепі в центрі Києва, де у 2013 році повалили Леніна.

"Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", - сказав Волоимир Зеленський.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.