На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька Волинської області розпочнуть ексгумаційні роботи

З 13 липня на Волині на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проводитимуть дослідження з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків мешканців сіл, які загинули у серпні 1943 року.

Про це інформує УІНП.

Ексгумаційні дослідження проводитиме товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована установа "Волинські старожитності" за участі польських фахівців: співробітників Інституту національної пам'яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету.

Український інститут національної пам'яті за результатами проведення тендеру залучає фахівців пошукової роботи КП ЛОР "Доля" для забезпечення фахового нагляду (консультаційної підтримки) при проведенні досліджень.

Дослідження відбуваються на виконання домовленостей, досягнутих за результатами діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті. Роботи триватимуть до 7 серпня 2026 року.

"Спільна пам'ять і готовність до порозуміння зближують наші народи в ім'я спільних цінностей, заснованих на християнській традиції, повазі до прав людини, добросусідстві в Європі та спротиві російському імперіалізмові", - зазначили в УІНП.

Нагадаємо, що з 20 квітня до 30 квітня 2026 року уже проводились пошукові роботи на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька. За результатами досліджень на локаціях "Воля Островецька 1", "Острівки 1", "Школа" виявлено ознаки місць поховань, людські останки. 

 

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".