На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька Волинської області розпочнуть ексгумаційні роботи

З 13 липня на Волині на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проводитимуть дослідження з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків мешканців сіл, які загинули у серпні 1943 року.

Про це інформує УІНП.

Ексгумаційні дослідження проводитиме товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована установа "Волинські старожитності" за участі польських фахівців: співробітників Інституту національної пам'яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету.

Український інститут національної пам'яті за результатами проведення тендеру залучає фахівців пошукової роботи КП ЛОР "Доля" для забезпечення фахового нагляду (консультаційної підтримки) при проведенні досліджень.

Дослідження відбуваються на виконання домовленостей, досягнутих за результатами діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті. Роботи триватимуть до 7 серпня 2026 року.

"Спільна пам'ять і готовність до порозуміння зближують наші народи в ім'я спільних цінностей, заснованих на християнській традиції, повазі до прав людини, добросусідстві в Європі та спротиві російському імперіалізмові", - зазначили в УІНП.

Нагадаємо, що з 20 квітня до 30 квітня 2026 року уже проводились пошукові роботи на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька. За результатами досліджень на локаціях "Воля Островецька 1", "Острівки 1", "Школа" виявлено ознаки місць поховань, людські останки. 

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.