УІНП оголосив набір до Молодіжної історичної школи

Український інститут національної пам’яті запрошує до участі усіх зацікавлених віком від 18 до 25 років долучитися до Молодіжної історичної школи в Тустані, яка проходитиме з 28 липня по 2 серпня 2026 року.

Про це інформує УІНП.

"Якщо ти – маєш бажання і готовність розвивати власні здібності та працювати у темах популяризації історії, збереження культурної спадщини, меморіалізації. Організатори забезпечують безкоштовне проживання та харчування учасників школи, а також трансфер автобусом зі Львова до Тустані та із Тустані до Львова", - йдеться у повідомленні.

Школа проходитиме в селі Урич Стрийського району Львівської області біля унікальної середньовічної наскельної фортеці IX–XVI століть Тустань, серед мальовничих гір Сколівських Бескидів. У програмі школи – лекції, дискусії, майстер-класи, практичні заняття, екскурсії а також участь у заходах історичного фестивалю "ТуСтань–2026!".

Своїм досвідом та знаннями з учасниками школи ділитимуться відомі українські публічні історики та політологи:

Олександр Алфьоров – Голова Українського інституту національної пам'яті;

Василь Рожко – засновник Лабораторії моніторингу української спадщини НеМо, та Голова ГО "Тустань";

Євген Магда – український політолог, історик, журналіст, директор Інституту світової політики;

Олександр Зінченко – історик, публіцист, журналіст та телеведучий;

Владлен Мараєв – співавтор YouTube-каналу "Історія без міфів", відеоблогер та історик;

Андрій Козицький – історик, викладач, Головний редактор "Енциклопедії Львова".

Для участі у літній школі необхідно заповнити анкету та додати мотиваційний лист обсягом до 1500 знаків, у якому, зокрема, зазначити:

• Чому участь у літній школі є важливою для вас особисто?

• Ваші особисті успіхи та досягнення в освітній, науковій, громадській та/або інших сферах?

• Ваші очікування від літньої школи і як плануєте застосувати отримані знання?

Термін подання заявок: до 14 липня 2026 року. До 16 липня учасники, які пройшли відбір – 1до 16 липня, отримають підтвердження участі у літній школі та детальну інформацію про неї.

Співорганізаторами школи разом з Українським інститутом національної пам'яті є Державний історико-культурний заповідник "Тустань" та ГО "Тустань". Спільно з партнерам УІНП має на меті залучити молодь до популяризації української історії, подолання антиукраїнської історичної пропаганди та збереження пам'яті про Війну за Незалежність України.

 

Теми

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.