У заповіднику "Тустань" відкрили меморіал загиблим захисникам України

Меморіал у формі ватри присвячений працівникам, науковцям та волонтерам заповідника, які загинули на війні.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської обласної ради.

"Сучасна Тустань творила дуже широка спільнота людей. Ми глибоко цінуємо пам'ять про тих, хто пішов добровольцем, особливо з початком повномасштабного вторгнення. Ще з перших тижнів повномасштабної війни виникла ідея створити в заповіднику меморіальний символ — місце вшанування пам'яті членів колективу, фестивальної команди, волонтерів, науковців та всіх, хто розбудовував Тустань", — зазначив директор комунального закладу Андрій Котлярчук.

Ідея створення меморіалу належить воїну та заступнику директора заповідника з господарської роботи Ігорю Пунді. Він мобілізувався з першого дня повномасштабного вторгнення і наразі воює у складі підрозділу протиповітряної оборони "Чорний Стриж". Після загибелі одного з організаторів фестивалю "Ту Стань!" Юрія Кінаша ініціативу масштабували до вшанування пам'яті всіх полеглих тустанців. 

"Концептуально меморіал виконаний у формі ватри — традиційного символу єдності молодіжних організацій, учасників експедицій та фестивального руху. На одній із кам'яних брил розміщені імена та роки життя загиблих воїнів", — розповіли у заповіднику.

Символічне місце пам'яті створила архітекторка та дизайнерка Христина Бадзян. Нині тут увічнені імена Юрія Кінаша, реконструкторів Ігоря Ригеля, Ігоря Климовича та Романа Когута, а також уродженців Урича Назара Шведа, Івана Ставниковича, Тараса Жовніра. Меморіал задуманий як живе місце пам'яті, де можна запалити вогонь і згадати полеглих Героїв. На конструкції можна додавати нові імена.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".