В Україні вперше створять анімовані реконструкції давніх битв, що вплинули на становлення української державності та хід історії Східної Європи

Цикл науково обґрунтованих анімаційних реконструкцій відтворить маловідомі битви XIV–XVII століть, які відбувалися на території сучасної Полтавщини та Наддніпрянщини. Проєкт поєднає археологічні дослідження, історичні джерела та сучасні цифрові технології, щоб зробити українську військову історію зрозумілою та цікавою для мільйонів глядачів.

Про це інформує "Центр охорони та досліджень пам'яток археології Полтавської обласної ради".

Ворскла. Солониця. Куруків. Говтва. Сербине поле. Для більшості українців ці назви майже нічого не означають. Хоча саме тут століттями вирішувалася доля українських земель та змінювався баланс сил у Східній Європі. Ці сторінки історії вперше оживуть у форматі науково обґрунтованих анімаційних реконструкцій. В Україні розпочалася реалізація культурно-просвітницького проєкту "Місцями давніх битв: анімовані реконструкції подій, що змінили хід історії", який перетворить результати багаторічних археологічних та історичних досліджень на сучасний відеоконтент. 

До циклу увійдуть реконструкції Битви на Ворсклі (1399), Солоницької битви (1596), Куруківської битви (1625), Говтвянської битви (1638), а також на Сербиному полі 1658/1668 та під Полтавою (1658). Особливість проєкту полягає в тому, що його основою стали не художні припущення, а результати досліджень, історичні джерела, картографічні матеріали та наукові реконструкції. У кожній серії автори покажуть не лише перебіг битви, а й пояснять, як ландшафт, укріплення, військові маневри, політичні союзи та рішення впливали на перебіг подій і визначали їхні наслідки. 

"Ще у 2007 та 2014 роках мені пощастило проводити розкопки на території та поблизу Шар-гори, де знаходилися залишки Говтвянської фортеці. Коли вдалося укласти детальний план гори, виявилося, що ми отримали змогу до деталей відтворити хід битви, як її описав очевидець у 1638 році. Так з'явилася перша графічно-історична реконструкція. Згодом були дослідження інших битв, а у 2020 році ці реконструкції лягли в основу віртуального маршруту "Місцями давніх битв". Саме на його основі ми вирішили масштабувати наші дослідження та зробити їх доступними широкій аудиторії у відеоформаті", – розповідає директор "Центру охорони та досліджень пам'яток археології" Полтавської обласної ради, кандидат історичних наук, науковий керівник проєкту та військовослужбовець В'ячеслав Шерстюк.

Окрім анімаційних реконструкцій, команда створить цикл тематичних подкастів, які допоможуть осмислити причини й наслідки давніх битв, провести паралелі між минулим і сьогоденням та по-новому поглянути на багатовікову боротьбу за українську державність. У час, коли Україна знову виборює свою незалежність, історія давніх битв перестає бути лише минулим. Вона нагадує, що боротьба за українську державність триває століттями, а місця, де вона відбувалася, є не лише частиною нашої історико-культурної спадщини, а й потенційними осередками культурного туризму та розвитку місцевих громад.

Проєкт "Місцями давніх битв: анімовані реконструкції подій, що змінили хід історії" реалізується "Центром охорони та досліджень пам'яток археології" Полтавської обласної ради за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми "Мистецтво в кадрі". Співфінансування проєкту забезпечив Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.