У Швейцарії втрачено могилу офіцерки Армії УНР Христини Сушко

У Швейцарії зникло місце поховання офіцерки та військової лікарки Армії УНР Христини Сушко, яка померла 7 лютого 1967 року у Женеві.

Про це повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров під час пресконференції щодо підсумків експедиції ініціативи "У пошуках героїв".

"Ми зустрілися з такою проблемою під час пошуку могили першої офіцерки Армії УНР Христини Сушко, яка похована в Женеві. Коли команда прибула на місце поховання, то побачила, що надгробка уже немає. Можливо, прах ще покоїться на цьому місці, але місця поховання вже немає. З великою ймовірністю прах перепоховано у братській могилі, а місце заготовлене під оренду", — розповів Олександр Алфьоров.

Однією з причин знищення надгробка є багаторічна відсутність фінансової підтримки місця пам'яті, і це не одиничний випадок. Очільник УІНП зауважив, що в таких випадках варто встановлювати кенотафи.

Христина Сушко народилась 9 вересня 1894 року у Києві в родині князя Євгена Трубецького. Мала медичну освіту. У 1918 році вступила на службу до Армії УНР, була військовою лікаркою. Під час боїв на Поділлі потрапила у більшовицький полон, кілька разів отримала поранення. Вона вийшла заміж за Романа Сушка, у майбутньому – члена проводу ОУН та полковника Армії УНР. Євген Koнoвaлeць був присутнім на їхньому весіллі та хрещеним їхньої доньки. УІНП називає Христину Сушко першою жінкою-старшиною в Армії УНР.

 
Христина Сушко

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".