У Дубенському замку розкопали стародавній міст і артефакти княжої доби

У Дубенському замку на Рівненщині студенти та археологи під час розкопок виявили залишки першого мосту, горщик будівничих та артефакти княжої доби.

Про це пише Суспільне.

На подвір'ї замку археологи виявили залишки дерев'яного настилу у вигляді дощок поверх горизонтальних колод, який датують першою половиною XVII століття. Також дослідники знайшли добре збережене мощення дрібним вапняковим каменем, укладеним на суглинковій основі. Серед знахідок — майже цілий керамічний горщик періоду будівництва замку. Припускають, що цей горщик могли використовувати для приготування їжі будівничим замку. 

"Цей горщик потребує більш дбайливої реставрації. Ми його попередньо склеїли, щоб зі студентами попрацювати з процесом реконструкції посудин. Я його, швидше за все, розберу, тоді склеїмо по-новому, відгіпсуємо — і він матиме більш експозиційний вигляд", — розповів керівник експедиції, кандидат історичних наук Юрій Пшеничний.

Крім матеріалів XVII-XVII століття, дослідники виявили бронзовий натільний хрестик, бронзовий наконечник пояса, пірофілітове пряслице та кераміку Х–ХІІІ століть. Ці знахідки свідчать, що територія сучасного замкового подвір'я була заселена ще за часів літописного Дубена.

Другу ділянку археологи досліджували в оборонному рові замку. Під час розкопок вдалося виявити залишки опор першого мосту Дубенського замку, який, ймовірно, звели на початку XVII століття.

"Про цей перший міст ми знаємо досить небагато. В описі замку 1836 року зазначалося, що він був збудований на шести кам'яних стовпах і зміцнений дубовими стовпами. Ми розкопали один стовп із центральної пари", — зазначив археолог.

Під час досліджень також вдалося встановити максимальну глибину оборонного рову на цій ділянці — 3,7 метра від сучасної поверхні. У рову археологи знайшли десятки предметів різних історичних періодів. Серед них — срібний ґудзик XVII століття від кунтуша або жупана, люлька другої половини XVII століття, неатрибутована монета XVI століття, скляний келих та численні фрагменти кераміки від давньоруського часу до XIX століття.

Для повнішої реконструкції первісного вигляду оборонного рову та мосту необхідні подальші археологічні роботи на інших ділянках. Розкопки організував Державний історико-культурний заповідник м. Дубно спільно з Охоронною археологічною службою України.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".