У Дубенському замку розкопали стародавній міст і артефакти княжої доби

У Дубенському замку на Рівненщині студенти та археологи під час розкопок виявили залишки першого мосту, горщик будівничих та артефакти княжої доби.

Про це пише Суспільне.

На подвір'ї замку археологи виявили залишки дерев'яного настилу у вигляді дощок поверх горизонтальних колод, який датують першою половиною XVII століття. Також дослідники знайшли добре збережене мощення дрібним вапняковим каменем, укладеним на суглинковій основі. Серед знахідок — майже цілий керамічний горщик періоду будівництва замку. Припускають, що цей горщик могли використовувати для приготування їжі будівничим замку. 

"Цей горщик потребує більш дбайливої реставрації. Ми його попередньо склеїли, щоб зі студентами попрацювати з процесом реконструкції посудин. Я його, швидше за все, розберу, тоді склеїмо по-новому, відгіпсуємо — і він матиме більш експозиційний вигляд", — розповів керівник експедиції, кандидат історичних наук Юрій Пшеничний.

Крім матеріалів XVII-XVII століття, дослідники виявили бронзовий натільний хрестик, бронзовий наконечник пояса, пірофілітове пряслице та кераміку Х–ХІІІ століть. Ці знахідки свідчать, що територія сучасного замкового подвір'я була заселена ще за часів літописного Дубена.

Другу ділянку археологи досліджували в оборонному рові замку. Під час розкопок вдалося виявити залишки опор першого мосту Дубенського замку, який, ймовірно, звели на початку XVII століття.

"Про цей перший міст ми знаємо досить небагато. В описі замку 1836 року зазначалося, що він був збудований на шести кам'яних стовпах і зміцнений дубовими стовпами. Ми розкопали один стовп із центральної пари", — зазначив археолог.

Під час досліджень також вдалося встановити максимальну глибину оборонного рову на цій ділянці — 3,7 метра від сучасної поверхні. У рову археологи знайшли десятки предметів різних історичних періодів. Серед них — срібний ґудзик XVII століття від кунтуша або жупана, люлька другої половини XVII століття, неатрибутована монета XVI століття, скляний келих та численні фрагменти кераміки від давньоруського часу до XIX століття.

Для повнішої реконструкції первісного вигляду оборонного рову та мосту необхідні подальші археологічні роботи на інших ділянках. Розкопки організував Державний історико-культурний заповідник м. Дубно спільно з Охоронною археологічною службою України.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.