У Дрогобичі встановили меморіал загиблим військовим бригади "Чорний ліс"

До Дня пам’яті захисників і захисниць України у Дрогобичі відкрили Меморіал пам’яті загиблих військовослужбовців 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки "Чорний ліс", що дислокується у місті.

Про це пише zaxid.net.

Камʼяний монумент зʼявився завдяки ініціативі самої бригади. Ансамбль меморіалу складається із двох частин: стели із козацьким хрестом та стіни, на якій встановлені меморіальні таблиці і щит бригади. Автором монумента є архітектор студії Replus Bureau Іван Маркович, який нині служить у цій бригаді.

За його словами, щит-шеврон є айдентикою бригади і водночас уособленням захисного щита, яким є військові для цивільних, а також символічним щитом, на якому полеглі повертаються додому.

"Мені було важливо обрати "тихі" у своєму вигляді, але у той же час благородні матеріали – пісковик, латунь, натуральне дерево. Основу комплексу виконано із пісковика, що є також даниною українським поховальним традиціям. Саме пісковик використовувався козаками для намогильних хрестів, тому на стелі нашого меморіалу також є стилізований хрест", – наголосив Іван Маркович.

Як зазначив командир бригади, полковник Олександр Попов, зведення меморіального комплексу є шаною побратимів:

"Свобода має конкретні імена та прізвища, і сьогодні її ціна викарбувана на меморіальних таблицях нашого монумента. Цей символічний жест увічнює памʼять військовослужбовців із Дрогобиччини, Харківщини, Волині, Рівненщини, Івано-Франківщини, які віддали за Україну своє життя, і наш обовʼязок – гідно вшанувати кожного з них".

Під час відкриття меморіалу провели спеціальну церемонію – панахиду та чин освячення, а також почесний салютний залп за загиблими. Памʼятник звели за кошти меценатів та місцевого бізнесу, які безкоштовно надали матеріали для будівництва.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".