Спецпроект

Подружжя Ребетів повертається в Україну

Один із лідерів ОУН Лев Ребет був вбитий у Мюнхені агентом КГБ Сташинським у 1957 році. Через понад півстоліття його рештки повертаються на рідну землю.

Цієї суботи, 30 жовтня, один із провідників ОУН Лев Ребет та його дружина Дарія будуть перепоховані на центральному львівському цвинтарі - Личаківському, - поруч із президентом Західно-Української Народної Республіки Євгеном Петрушевичем, засновником «Пласту» Олександром Тисовським та легендарним військовим міністром ЗУНР, полковником УГА Дмитром Вітовським, організатором Листопадового чину 1918 року.

Організацією перепоховання займався орг­комітет, створений у Львівській міській раді, очолюваний заступником мера Василем Косівим - про це повідомляє "Україна молода".

Членом ОУН та УВО (української військової організації, заснованої Євгеном Коновальцем) Лев Ребет став 1929 року і в передвоєнний період був активістом її розбудови та близьким соратником Степана Бандери.

Після проголошення 30 червня 1941 року Акта про відновлення незалежності України став заступником фактичного голови її уряду Ярослава Стецька, а після арешту того нацистами - перебрав обов'язки голови.

У вересні 1941-го Ребета заарештували гестапівці й допровадили до краківської тюрми, а згодом і до концтабору «Аушвіц» (у місті Освенцім).

Після звільнення з концтабору українського націоналіста єврейського походження обрали головним суддею Закордонних частин ОУН.

Через ідеологічні та політичні розходження Ребет відійшов від Бандери, присвятивши себе науковій та публіцистичній роботі. У 1949 році захистив докторську дисертацію на тему «Держава і нація», а в 1954-му став професором Українського вільного університету у Мюнхені.

Паралельно намагався перебудувати засади українського національного руху, відкинувши радикальні гасла на кшталт «Україна для українців».

Унаслідок численних партійних конфліктів Лев Ребет разом зі своїм соратником і однодумцем Зеновієм Матлою створили нові керівні органи Закордонних частин ОУН. З огляду на наявність двох провідників прихильників цього крила ОУН - так званого ОУН(з) - назвали «двійкарями» .

12 жовтня 1957-го в Мюнхені Лева Ребета вбив той самий агент КДБ, який через два роки вб'є і Степана Бандеру - галичанин Богдан Сташинський . Поховали очільника «двійкарів» на Мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.