Спецпроект

22 пам’ятники Києва треба негайно ремонтувати

Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень. Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень.

22 пам’ятники Києва потребують невідкладних ремонтно-реставраційних робіт.

Про це на засіданні комісії Київради з питань культури і туризму повідомив Сергій Новгородський, в.о. начальника ГУ охорони культурної спадщини, інформує "Київпрес".

Потрапив до переліку і монумент Незалежності, який стоїть у самому серці Києва. Ця колона висотою 42 метри з'явиласяся в столиці не так давно - у 2001 році, при реконструкції Майдана Незалежності. Автором проекту став Анатолій Кущ.

Наразі, стверджують експерти, у монументі є серйозні деформації. Необхідно терміново герметизувати шви на колоні, що постраждалі від дощу та снігу, а також провести гідроізоляцію верхньої частини монумента.

 

Також на ремонт чекають пам’ятник Богдану Хмельницькому, Печерські (Лядські) ворота, пам’ятники князю Володимиру, Лесі Українці, М.В. Гоголю та низка інших скульптур, які вже стали символами української столиці.

Інформуючи про стан фінансування управління у поточному році, посадовець із прикрістю відзначив: за 10 місяців із бюджету надійшло лише півтора мільйона гривень. Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень.

Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень. Ба більше, саме управління за виконані реставраційні роботи вже заборгувало підрядникам майже півмільйона.

 

Що ж стосується коштів, які надходять за використання символіки міста Києва, то загалом цього року очікується надходження близько 24 мільйонів гривень. Голова комісії Олександр Бригинець нагадав: Київрадою було прийнято рішення, аби гроші від цього збору витрачалися безпосередньо на потреби пам’яток.

"Адже фактично, ці пам’ятки самі на себе заробляють, тому було б справедливо хоча б частину витратити на їх ремонт", – зазначив він. Проте, за словами Сергія Новгородського, від цього збору управлінню досі не надійшло жодної копійки.

 

 

Перелік пам’ятників, що потребують ремонтно-реставраційних робіт:

 

Пам’ятник Лесі Українці

Пам’ятник князю Володимиру

Пам’ятник Богдану Хмельницькому

Печерські (Лядські) ворота

Монумент Незалежності

Пам’ятник літературному персонажу Паніковському (паличка)

Скульптури «Леви» та «Зубр» (перед входом до зоопарку)

Пам’ятник Д.С. Коротченку

Пам’ятник О.С. Пушкіну

Пам’ятник Н.К. Крупській

Постать робітника та жіноча постать з голубами (станція м. «Дніпро»)

Монумент на честь возз’єднання України з Росією (арка)

Пам’ятник комсомольцям 1920-х років (парк Нивки)

Пам’ятник морякам героїчної Дніпровської флотилії, що загинули під час оборони та визволення Києва під час Великої Вітчизняної війни

Пам’ятник М.Ф. Ватутіну

Пам’ятник М.О. Щорсу

Пам’ятник Магдебурзькому праву

Пам’ятник чекістам, що загинули за Владу Рад

Пам’ятник В.П. Чкалову

Пам’ятник М.В. Гоголю 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.