Спецпроект

Чмирь, губернатор Сумщини, звільнив з роботи дослідника Голодомору та ОУН-УПА

Історика Геннадія Іванущенка звільнено із порушеннями законодавства з посади директора Державного архіву Сумської області. Сумський архів – єдиний, який повністю оцифрував усі 57 тисяч актових записів про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років

Відомого історика Геннадія Іванущенка звільнено із порушеннями законодавства з посади директора Державного архіву Сумської області. Сумський архів - єдиний, який повністю оцифрував усі 57 тисяч актових записів про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років на Сумщині.

Звільнення відбулося після "службового розслідування", ініційованого Сумською обласною державною адміністрацією на чолі з Юрієм Чмирем. Саме звільнення здійснено із порушеннями вимог законодавства. 

Формальна причина звільнення - "невиконання службових обов'язків директором Державного архіву Сумської області Іванущенком Геннадієм Миколайовичем в частині відмови в прийнятті на зберігання книг реєстрації актів громадського стану". Натомість вчений пояснює, що, згідно затвердженого плану прийому документів до архіву на 2010 рік, та у зв'язку із обмеженням фінансування, браком площ та штатних одиниць, Сумський обласний архів був готовий прийняти згадані вище документи з 1 січня 2011 року.

Сам історик, Центр досліджень визвольного руху, колеги і громадськість Сумщини переконані: звільнення історика пана Іванущенка є проявом втручання політичної сили в академічну дискусію навколо комплексу питань щодо політичних репресій, Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, визвольного руху.

Такий крок сумської влади є нічим іншим, як продовження спроб цензурування історії, поряд із незаконним затриманням СБУ і конфіскацію архівних матеріалів у Руслана Забілого та Національного музею "Тюрма на Лонцького", вилученням Міністром освіти Табачником окремих періодів історії зі шкільних підручників.

"Я відстоюватиму своє право на професійну діяльність у суді", - заявив Іванущенко. 

Архів, яким керував Іванущенко, без належного фінансування, на ентузіазмі створили об'ємну електронну базу історичних документів, серед обласних архівів лише наукове видання Сумського архіву "Сумський історико-архівний журнал" має гриф ВАКу. Сам Іванущенко - автор книг про Голодомор 1932-1933 років, українську революцію 1917-1920, діяльність ОУН та УПА на Сумщині.

Іванущенко очолював архів з 2005 року. За неофіційними даними, його місце може обійняти Володимир Артюх, який очолював Сумську обласну виборчу комісію на місцевих виборах за квотою Партії регіонів. Відкритим залишається питання, чи будуть тепер доступні дослідникам оригінали та оцифровані копії документів Архіву, зокрема про Голодомор.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.