Спецпроект

На Прикарпатті буде монумент "Руській трійці". Спеціально для Колесніченка - не "російській"

В Івано-Франківську планують до вересня 2011 року спорудити пам'ятник Маркіяну Шашкевичу, Якову Головацькому та Івану Вагилевичу - організаторам української літературної групи "Руська трійця", яка наприкінці 1820-х рр. започаткувала національно-культурне відродження на західноукраїнських землях.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До 2 вересня 2011 року потрібно відкрити пам'ятник", - сказав у понеділок заступник міського голови Івано-Франківська Михайло Верес під час громадських слухань з приводу визначення місця під майбутній пам'ятник.      

Для спорудження пам'ятника Управління архітектури запропонувало на розгляд громадськості 5 ділянок у центральній частині міста. Після публічного обговорення більшість представників громадськості проголосували за те, щоб пам'ятник "Руської трійці" був розміщений у сквері за Івано-Франківським медичним університетом.

Як пояснив головний архітектор міста Ігор Гаркот, тепер міськвиконком оголосить конкурс на кращий проект пам'ятника, а потім розпочнуть його спорудження.

Один із засновників "Руської трійці" І. Вагилевич народився 2 вересня 1811 року в селі Ясень (нині - Рожнятівський район Івано-Франківської області) і 200-річчя від дня його народження святкуватимуть у 2011 році.

Найвищою історичною заслугою "Руської трійці" перед рухом національного відродження українців вважається видання альманаху "Русалка Дністрова" (1837 рік), де вперше в українській літературі використовувалася народна мова, що додало потужний імпульс розвитку української літератури в краї.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.