Спецпроект

На Прикарпатті буде монумент "Руській трійці". Спеціально для Колесніченка - не "російській"

В Івано-Франківську планують до вересня 2011 року спорудити пам'ятник Маркіяну Шашкевичу, Якову Головацькому та Івану Вагилевичу - організаторам української літературної групи "Руська трійця", яка наприкінці 1820-х рр. започаткувала національно-культурне відродження на західноукраїнських землях.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До 2 вересня 2011 року потрібно відкрити пам'ятник", - сказав у понеділок заступник міського голови Івано-Франківська Михайло Верес під час громадських слухань з приводу визначення місця під майбутній пам'ятник.      

Для спорудження пам'ятника Управління архітектури запропонувало на розгляд громадськості 5 ділянок у центральній частині міста. Після публічного обговорення більшість представників громадськості проголосували за те, щоб пам'ятник "Руської трійці" був розміщений у сквері за Івано-Франківським медичним університетом.

Як пояснив головний архітектор міста Ігор Гаркот, тепер міськвиконком оголосить конкурс на кращий проект пам'ятника, а потім розпочнуть його спорудження.

Один із засновників "Руської трійці" І. Вагилевич народився 2 вересня 1811 року в селі Ясень (нині - Рожнятівський район Івано-Франківської області) і 200-річчя від дня його народження святкуватимуть у 2011 році.

Найвищою історичною заслугою "Руської трійці" перед рухом національного відродження українців вважається видання альманаху "Русалка Дністрова" (1837 рік), де вперше в українській літературі використовувалася народна мова, що додало потужний імпульс розвитку української літератури в краї.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.