Спецпроект

У Азарова запевняють, що роботу музею УНР буде продовжено

Кабінет міністрів не приймав жодних рішень про ліквідацію київського Музею Української Народної республіки.

Про це повідомляє прес-служба уряду у вівторок.

"Насправді, на виконання указу президента "Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади", відбувається реорганізація Українського інституту національної пам’яті, структурним підрозділом якого є Музей Української Народної республіки", - уточнили в Кабміні.

Прес-служба повідомляє, що в середу на засіданні уряду буде розглянута постанова Кабміну "Про утворення Українського інституту національної пам’яті" - як науково-дослідної бюджетної установи при уряді.

"Робота музею УНР, так само як і Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодомору", Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", які підпорядковані Українському інституту національної пам’яті, безумовно, буде продовжена", - заявили в Кабміні.

"Більше того, необхідні кошти на функціонування цих установ уряд уже передбачив у Державному бюджеті на 2011 рік", - зазначається в заяві прес-служби.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.