Спецпроект

Львівська влада вшанує Коновальця й Шашкевича

Львівська обласна рада оголосила 2011 рік роком засновника й керівника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця й письменника Маркіяна Шашкевича.

За таке рішення проголосували 79 депутатів за 59 необхідних, повідомляють "Українські Новини".

Львівська облрада й місцева облдержадміністрація планують в 2011 році провести заходи з ушанування цих діячів.

14 червня буде відзначатися 120-річчя від дня народження Коновальця, а 6 листопада - 200-річчя від дня народження Шашкевича.

Як повідомлялося, Львівська облрада оголошувала 2008 рік роком лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери, чий день народження нещодавно відзначався, а 2010 - роком засновника Конгресу українських націоналістів, голови Антибільшовицького блоку народів, колишнього депутата Верховної Ради Слави Стецько.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.