Спецпроект

Музей УНР розпечатали і відкрили. Тепер чекають постанови Азарова

Музей Української Народної республіки з сьогоднішнього дня знову працює, повідомили "Історичній Правді" співробітники музею.

"Хоча б формально, але печатки, які висіли вчора, зняли, - сказав "Історичній Правді" один із співробітників Українського інституту національної пам'яті (УІНП), у підпорядкуванні якого знаходиться музей. - Тепер чекаємо урядової постанови про виділення коштів".

Сьогодні з дверей музею були зняті печатки і в музеї вже є перші відвідувачі, підтверджує джерело "Дзеркала Тижня".

Співробітник музею сказав, що його відкрито "за домовленістю з міською владою", тому що приміщення, в якому знаходиться музей (Будинок вчителя, вул. Володимирська, 57 у Києві) перебуває у власності міста. 

Сьогодні директор музею був запрошений на розмову до голови КМДА Попова, повідомив "Історичній Правді" співробітник музею.

"Результати розмови поки що невідомі. Кабмін мав сьогодні розглядати питання про створення нового УІНП, - сказав співробітник. - Для продовження роботи музею треба, щоб новий УІНП негайно уклав угоду про оренду приміщення в Будинку вчителя".

Нагадаємо, що вчора Центр дослідження визвольного руху повідомив, що Музей УНР зачинено, двері опечатані, працівників звільняють.

Відкриття експозиції "Музей Української народної республіки" відбулося 22 січня 2009 року під час святкування 90-річчя Акту злуки Західно-Української народної республіки та Української народної республіки.

Музей був підпорядкований Інституту національної пам'яті, який ліквідовано згідно з указом президента України Віктора Януковича.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв, що Кабмін нарешті прийме постанову про створення Українського інституту національної пам'яті при Кабміні і виділить фінансування для підпорядкованих йому музеїв. При цьому він звично звинуватив ЗМІ у "спробі дезінформувати суспільство".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.