Спецпроект

Музей УНР розпечатали і відкрили. Тепер чекають постанови Азарова

Музей Української Народної республіки з сьогоднішнього дня знову працює, повідомили "Історичній Правді" співробітники музею.

"Хоча б формально, але печатки, які висіли вчора, зняли, - сказав "Історичній Правді" один із співробітників Українського інституту національної пам'яті (УІНП), у підпорядкуванні якого знаходиться музей. - Тепер чекаємо урядової постанови про виділення коштів".

Сьогодні з дверей музею були зняті печатки і в музеї вже є перші відвідувачі, підтверджує джерело "Дзеркала Тижня".

Співробітник музею сказав, що його відкрито "за домовленістю з міською владою", тому що приміщення, в якому знаходиться музей (Будинок вчителя, вул. Володимирська, 57 у Києві) перебуває у власності міста. 

Сьогодні директор музею був запрошений на розмову до голови КМДА Попова, повідомив "Історичній Правді" співробітник музею.

"Результати розмови поки що невідомі. Кабмін мав сьогодні розглядати питання про створення нового УІНП, - сказав співробітник. - Для продовження роботи музею треба, щоб новий УІНП негайно уклав угоду про оренду приміщення в Будинку вчителя".

Нагадаємо, що вчора Центр дослідження визвольного руху повідомив, що Музей УНР зачинено, двері опечатані, працівників звільняють.

Відкриття експозиції "Музей Української народної республіки" відбулося 22 січня 2009 року під час святкування 90-річчя Акту злуки Західно-Української народної республіки та Української народної республіки.

Музей був підпорядкований Інституту національної пам'яті, який ліквідовано згідно з указом президента України Віктора Януковича.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв, що Кабмін нарешті прийме постанову про створення Українського інституту національної пам'яті при Кабміні і виділить фінансування для підпорядкованих йому музеїв. При цьому він звично звинуватив ЗМІ у "спробі дезінформувати суспільство".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.