Спецпроект

Польський прем'єр вимагатиме від Росії врахування польської думки

Польща добиватиметься від Росії врахування зауважень польських експертів до підготовленного росіянами рапорту причин Смоленської авіакатастрофи.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив голова польського уряду Дональд Туск на прес-конференції у Варшаві.

Він відзначив, що таку можливість передбачає Чиказька конвенція, яку польська і російська сторони визначили за правову основу співпраці при вивченні причин трагедії.

"З такою заявкою польська сторона звернеться до Росії", - сказав він, коментуючи оприлюднений вчора рапорт Міждержавного авіаційного комітету (МАК).

Туск наголосив, що польська сторона буде добиватися з'ясування усіх причин катастрофи, що сталася 10 квітня 2010 року.

12 січня МАК оприлюднив рапорт причин Смоленської авіакатастрофи. Усю вину за катастрофу покладено на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців вирішили посадити літак "будь-якою ціною".

У відповідь польські експерти заявили, що в рапорті не врахувані зауваження польської сторони, яка просила звернути увагу на причетність до катастрофи і російських диспетчерів у Смоленську.

***

Міждержавний авіаційний комітет - виконавчий орган 12 держав колишнього Союзу РСР з делегованих державами функцій і повноважень у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.