Спецпроект

Музей імені Бандери почав видавати "Наукові записки"

Вийшов перший випуск "Наукових записок" Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на радіо "Свобода".

Тут зібрані наукові статті співробітників музею та його філій у Косові, Старому Угринові, Княгиничах.

У першому випуску збірника, зокрема, висвітлені проблеми вивчення історії боротьби ОУН, УПА в музеях, діяльності "Просвіти", організації військового вишколу Української повстанської армії на теренах Прикарпаття, процесів над ОУН.

Окремі розвідки стосуються життя і діяльності Степана Бандери, інших героїв визвольної боротьби - Юліана Матвіїва, Олекси Перегіняка, Михайла Горбового, жінок-політв'язнів Косівщини тощо.

На думку укладачів збірника, такий щорічник стимулюватиме пошукову та дослідницьку роботу музеїв визвольної боротьби, краєзнавців, допоможе аргументованіше й об'єктивніше вивчати історію українського визвольного руху.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.