Спецпроект

Музей імені Бандери почав видавати "Наукові записки"

Вийшов перший випуск "Наукових записок" Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на радіо "Свобода".

Тут зібрані наукові статті співробітників музею та його філій у Косові, Старому Угринові, Княгиничах.

У першому випуску збірника, зокрема, висвітлені проблеми вивчення історії боротьби ОУН, УПА в музеях, діяльності "Просвіти", організації військового вишколу Української повстанської армії на теренах Прикарпаття, процесів над ОУН.

Окремі розвідки стосуються життя і діяльності Степана Бандери, інших героїв визвольної боротьби - Юліана Матвіїва, Олекси Перегіняка, Михайла Горбового, жінок-політв'язнів Косівщини тощо.

На думку укладачів збірника, такий щорічник стимулюватиме пошукову та дослідницьку роботу музеїв визвольної боротьби, краєзнавців, допоможе аргументованіше й об'єктивніше вивчати історію українського визвольного руху.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".