Спецпроект

Поляки визнали, що винен екіпаж. А ситуація з диспетчерами "ще не з'ясована" (ОНОВЛЕНО)

Відповідальність за авіакатастрофу під Смоленськом лежить на польській стороні, заявляє представник Польщі при МАК.

Уповноважений представник Польщі при Міжнародному авіаційному комітету полковник Едмунд Кліх заявив, що в загибелі літака президента Польщі Леха Качинського під Смоленськом 10 квітня 2010 року винна польська сторона.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я переконаний, що вина в більшості причин катастрофи під Смоленськом лежить на нашій стороні. Не можна навіть заїкатися про те, що якісь провини є з російської сторони", - сказав Е. Кліх у інтерв'ю польському телеканалу tvn24. 

Розшифровку розмов у кабіні польського Ту-154 читайте тут

"Не може хороший екіпаж з хорошими приладами так сідати. Навіть якщо з землі подавали інші команди, вони були повинні знати положення літака в повітрі", - сказав Е. Кліх, відповідаючи на питання про те, чи могла інформація з диспетчерської вежі аеродрому "Смоленськ -Північний" збити з пантелику пілотів, які збиралися йти на посадку.

"Це недолік розуміння ситуації, і він означає помилки в навчанні пілотів", - відзначив Е. Кліх.  

Тим часом, якщо послухати те, що насправді говорить Кліх у інтерв'ю tvn24, то стає очевидним, що "Інтерфакс" не до кінця переклав його слова. Ось ця частина (на 5:35 хвилині): "Я впевнений, що більшість причин були з польського боку, а про причини з російського боку однозначно казати на даний момент не можна, оскільки вони не з'ясовані".

12 січня Міждержавний авіаційний комітет на прес-конференції в центральному офісі "Інтерфаксу" представив підсумковий звіт про розслідування катастрофи літака Лєха Качинського. Із звіту випливає, що головною причиною катастрофи літака став людський фактор - помилки екіпажу в умовах тиску на нього з боку високопоставлених пасажирів.

Висновки МАК викликали бурхливу реакцію в Польщі, багато політиків заявили про те, що доповідь про причини катастрофи неповний і носить односторонній характер. При цьому відповідальність за катастрофу покладали також і на диспетчерів аеродрому "Смоленськ-Північний".

Літак президента Польщі Л. Качиньського розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Всі 96 чоловік, що знаходилися на борту, загинули. Л. Качиньський летів на траурні заходи у Катинь, де поховані польські військовослужбовці, розстріляні НКВС СРСР в 1940 році.

Наcтупного тижня читайте на ІП розшифровку переговорів у диспетчерській аеропорту "Смоленськ"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.