Спецпроект

Поляки визнали, що винен екіпаж. А ситуація з диспетчерами "ще не з'ясована" (ОНОВЛЕНО)

Відповідальність за авіакатастрофу під Смоленськом лежить на польській стороні, заявляє представник Польщі при МАК.

Уповноважений представник Польщі при Міжнародному авіаційному комітету полковник Едмунд Кліх заявив, що в загибелі літака президента Польщі Леха Качинського під Смоленськом 10 квітня 2010 року винна польська сторона.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я переконаний, що вина в більшості причин катастрофи під Смоленськом лежить на нашій стороні. Не можна навіть заїкатися про те, що якісь провини є з російської сторони", - сказав Е. Кліх у інтерв'ю польському телеканалу tvn24. 

Розшифровку розмов у кабіні польського Ту-154 читайте тут

"Не може хороший екіпаж з хорошими приладами так сідати. Навіть якщо з землі подавали інші команди, вони були повинні знати положення літака в повітрі", - сказав Е. Кліх, відповідаючи на питання про те, чи могла інформація з диспетчерської вежі аеродрому "Смоленськ -Північний" збити з пантелику пілотів, які збиралися йти на посадку.

"Це недолік розуміння ситуації, і він означає помилки в навчанні пілотів", - відзначив Е. Кліх.  

Тим часом, якщо послухати те, що насправді говорить Кліх у інтерв'ю tvn24, то стає очевидним, що "Інтерфакс" не до кінця переклав його слова. Ось ця частина (на 5:35 хвилині): "Я впевнений, що більшість причин були з польського боку, а про причини з російського боку однозначно казати на даний момент не можна, оскільки вони не з'ясовані".

12 січня Міждержавний авіаційний комітет на прес-конференції в центральному офісі "Інтерфаксу" представив підсумковий звіт про розслідування катастрофи літака Лєха Качинського. Із звіту випливає, що головною причиною катастрофи літака став людський фактор - помилки екіпажу в умовах тиску на нього з боку високопоставлених пасажирів.

Висновки МАК викликали бурхливу реакцію в Польщі, багато політиків заявили про те, що доповідь про причини катастрофи неповний і носить односторонній характер. При цьому відповідальність за катастрофу покладали також і на диспетчерів аеродрому "Смоленськ-Північний".

Літак президента Польщі Л. Качиньського розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Всі 96 чоловік, що знаходилися на борту, загинули. Л. Качиньський летів на траурні заходи у Катинь, де поховані польські військовослужбовці, розстріляні НКВС СРСР в 1940 році.

Наcтупного тижня читайте на ІП розшифровку переговорів у диспетчерській аеропорту "Смоленськ"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.