Спецпроект

Імена більшовицьких героїв і далі прикрашатимуть вулиці "першої столиці"

Харківська міська топонімічна комісія відмовилася перейменовувати об'єкти, названі на честь революціонера, військового діяча часів громадянської війни Григорія Котовського та голови Президії Верховної Ради СРСР, слухняного поплічника Сталіна Михайла Калініна.

З проханням перейменувати вулиці, названі на честь Михайла Калініна, Семена Будьонного, Климента Ворошилова та Григорія Котовського до глав більш ніж 30 українських міст звернулися народні депутати від БЮТ Юрій Гнаткевич і Михайло Косів.

Зокрема, необхідність перейменувати вулиці Котовського нардепи аргументували тим, що революціонер після поразки Волинської групи армії УНР віддав наказ розстріляти 360 українських військовополонених у містечку Базар на Житомирщині.

У Харкові зараз є вулиця і провулок Котовського і вулиця Калініна. Вулиці на честь Семена Будьонного і Климента Ворошилова з карти міста зникли ще в 1958 році, заявив відповідальний секретар топонімічної комісії Олексій Хорошковатий.

"Тут нікому нав'язувати не треба, час розставить все на свої місця", - заявив голова комісії, мер Харкова Геннадій Кернес, - повідомляє сайт медіа-групи "Об'єктив".

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?