Спецпроект

Губернатор Івано-Франківщини посилає руйнаторів музею в Європу

Влада Івано-Франківської області виступає категорично проти знищення музею "Герої Дніпра". Такий висновок можна зробити зі слів голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка.

"Івано-Франківська обласна влада наскільки зможе, буде спам'ятовувати тих, хто хоче це зробити, - запевнив голова ОДА. - Я за власні кошти готовий відправити їх [бізнесменів, які хочуть зруйнувати будівлю, де розташовано музей] до Праги, де за 50 метрів від штаб-квартири Ради Європи стоїть обеліск радянському воїну, в центрі Праги. В Австрії, у Відні, теж є подібний пам'ятник. Не було б перемоги у Другій світовій війні - не було б України. У нацистів у планах цього не було. Це гріх, все одно що на цвинтарі забирати могили і щось там побудувати".

Про цю емоційну заяву Вишиванюка ZAXID.NET повідомили у прес-службі Івано-Франківської ОДА.

В Івано-Франківську одна з будівельних фірм через суд домагається знесення приміщення музею "Герої Дніпра", захищаючи своє право на земельну ділянку, де розташовано музей.

Додамо, що цей музей є філією Національного військово-історичного музею України "Герої Дніпра".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.