Спецпроект

Губернатор Івано-Франківщини посилає руйнаторів музею в Європу

Влада Івано-Франківської області виступає категорично проти знищення музею "Герої Дніпра". Такий висновок можна зробити зі слів голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка.

"Івано-Франківська обласна влада наскільки зможе, буде спам'ятовувати тих, хто хоче це зробити, - запевнив голова ОДА. - Я за власні кошти готовий відправити їх [бізнесменів, які хочуть зруйнувати будівлю, де розташовано музей] до Праги, де за 50 метрів від штаб-квартири Ради Європи стоїть обеліск радянському воїну, в центрі Праги. В Австрії, у Відні, теж є подібний пам'ятник. Не було б перемоги у Другій світовій війні - не було б України. У нацистів у планах цього не було. Це гріх, все одно що на цвинтарі забирати могили і щось там побудувати".

Про цю емоційну заяву Вишиванюка ZAXID.NET повідомили у прес-службі Івано-Франківської ОДА.

В Івано-Франківську одна з будівельних фірм через суд домагається знесення приміщення музею "Герої Дніпра", захищаючи своє право на земельну ділянку, де розташовано музей.

Додамо, що цей музей є філією Національного військово-історичного музею України "Герої Дніпра".

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.