Спецпроект

Губернатор Івано-Франківщини посилає руйнаторів музею в Європу

Влада Івано-Франківської області виступає категорично проти знищення музею "Герої Дніпра". Такий висновок можна зробити зі слів голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка.

"Івано-Франківська обласна влада наскільки зможе, буде спам'ятовувати тих, хто хоче це зробити, - запевнив голова ОДА. - Я за власні кошти готовий відправити їх [бізнесменів, які хочуть зруйнувати будівлю, де розташовано музей] до Праги, де за 50 метрів від штаб-квартири Ради Європи стоїть обеліск радянському воїну, в центрі Праги. В Австрії, у Відні, теж є подібний пам'ятник. Не було б перемоги у Другій світовій війні - не було б України. У нацистів у планах цього не було. Це гріх, все одно що на цвинтарі забирати могили і щось там побудувати".

Про цю емоційну заяву Вишиванюка ZAXID.NET повідомили у прес-службі Івано-Франківської ОДА.

В Івано-Франківську одна з будівельних фірм через суд домагається знесення приміщення музею "Герої Дніпра", захищаючи своє право на земельну ділянку, де розташовано музей.

Додамо, що цей музей є філією Національного військово-історичного музею України "Герої Дніпра".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.