Спецпроект

Швейцарці і британці зацікавилися ідеєю Вінницької ОДА про музей у ставці Гітлера

Представники Великої Британії і Швейцарії вважають цікавим і соціально важливим створення історико-меморіального комплексу на території ставки "Вервольф" під Вінницею.

Як передає кореспондент УНІАН, про це вони повідомили у Вінниці під час семінару молодих мерів міст Східної Європи.

Зокрема, Посол Великої Британії в Україні Лі Тернер зазначив, що знає про існування такої експозиції і вважає, що це завжди буде цікаво для туристів: "Я знаю, що така експозиція є і це завжди буде цікаво для туристів. Тому що все, що стосується розвитку Другої Світової війни - завжди цікаво для наших громадян".

Директор Швейцарського бюро співпраці в Україні Мануель Єттер сказав, що питання створення подібного музею або меморіального комплексу у будь-якому випадку є надзвичайно чутливим з соціальної точки зору.

"Питання збереження пам`яті і сприйняття різними людьми історичної події може бути дуже соціальне чутливим, але я б хотів сказати, що ми підтримуємо ідею збереження людської пам`яті щодо трагічних подій, які відбувалися", - прокоментував Єттер.

Нагадаємо, що голова Вінницької обласної державної адміністрації Микола Джига наполягає на створенні туристичного маршруту до ставки Гітлера, який планується відкрити до дня Перемоги 9 травня 2011 року.

Голова ОДА стверджує, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу після створення історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму на території ставки «Вервольф».

ДОВІДКА: Ставка Гітлера "Вервольф" (нім. Werwolf - "вовкулака") розміщувалася за 8 км на північ від Вінниці біля с. Коло-Михайлівка. Вона призначалася для управління військовими діями на Східному фронті, а деякі дослідники допускають, що і для подальших бойових дій у напрямі Ірану та Індії.

Будівництво велося з осені 1941 р., діяти ставка почала з квітня 1942; у березні 1944 р. напередодні німецького відступу ставку висадили у повітря.

"Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" у Східній Прусії. Мала електростанцію, аеродром, водопостачання. Наземна частина - 81 дерев`яний будинок, підземна - три залізобетонні бункери, зокрема головний бункер Гітлера з товщиною стін 2,5 м, перекриттів - 4,5 м.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.