Спецпроект

В Одесі регулярно вивішуватимуть прапор СРСР

Одеська міськрада зобов’язала держустанови під час урочистих заходів до Дня Перемоги й Дня звільнення Одеси використовувати копії Прапора Перемоги - прапора СРСР.

Це закріплено рішенням Одеської міської ради №398-VI від 28 лютого 2011 року.

"Під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги й Дню звільнення міста Одеси, які проводяться органами місцевого самоврядування, організаціями, громадськими об'єднаннями міста-героя Одеси, покладання вінків до пам'ятника Невідомому Матросу на Алеї Слави, до меморіалів на площі імені 10 квітня й 411-ї батареї, в інших місцях проведення святкових заходів, використовуються копії Прапора Перемоги", - сказано в ньому.

"Вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати вигляду Прапора Перемоги", - зазначається в рішенні.

Міськрада ухвалила: "У День Перемоги (9 травня) і День звільнення Одеси (10 квітня) копії Прапора Перемоги в обов'язковому порядку вивішуються перед адміністративними будівлями Одеської міської ради, районних адміністрацій, управлінь і департаментів міськради, загальноосвітніх шкіл, комунальних підприємств на житлових будинках, підіймаються на щоглах і флагштоках поряд із Державним прапором України й прапором міста-героя Одеси".

"Підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам, об'єднанням громадян, розташованим на території міста Одеси, рекомендується вивішувати копії Прапора Перемоги перед будівлями, у яких вони розміщуються, і проводити святкові заходи з використанням символіки часів Великої Вітчизняної війни", - зазначається у рішенні.

Крім того, "копії Прапора Перемоги можуть використовуватися при похованні мешканців міста-героя Одеси - учасників Великої Вітчизняної війни, які проводяться з відданням військових почестей".

Прапор Перемоги - штурмовий прапор 150-ї ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту-українцю Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги на Хрещатику

Російським законодавством установлено, що "Прапор Перемоги є офіційним символом перемоги радянського народу і його Збройних Сил над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, державною реліквією Росії".

За зовнішнім виглядом це - виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот, на іншій частині полотнища додано напис.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.