Спецпроект

В Одесі регулярно вивішуватимуть прапор СРСР

Одеська міськрада зобов’язала держустанови під час урочистих заходів до Дня Перемоги й Дня звільнення Одеси використовувати копії Прапора Перемоги - прапора СРСР.

Це закріплено рішенням Одеської міської ради №398-VI від 28 лютого 2011 року.

"Під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги й Дню звільнення міста Одеси, які проводяться органами місцевого самоврядування, організаціями, громадськими об'єднаннями міста-героя Одеси, покладання вінків до пам'ятника Невідомому Матросу на Алеї Слави, до меморіалів на площі імені 10 квітня й 411-ї батареї, в інших місцях проведення святкових заходів, використовуються копії Прапора Перемоги", - сказано в ньому.

"Вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати вигляду Прапора Перемоги", - зазначається в рішенні.

Міськрада ухвалила: "У День Перемоги (9 травня) і День звільнення Одеси (10 квітня) копії Прапора Перемоги в обов'язковому порядку вивішуються перед адміністративними будівлями Одеської міської ради, районних адміністрацій, управлінь і департаментів міськради, загальноосвітніх шкіл, комунальних підприємств на житлових будинках, підіймаються на щоглах і флагштоках поряд із Державним прапором України й прапором міста-героя Одеси".

"Підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам, об'єднанням громадян, розташованим на території міста Одеси, рекомендується вивішувати копії Прапора Перемоги перед будівлями, у яких вони розміщуються, і проводити святкові заходи з використанням символіки часів Великої Вітчизняної війни", - зазначається у рішенні.

Крім того, "копії Прапора Перемоги можуть використовуватися при похованні мешканців міста-героя Одеси - учасників Великої Вітчизняної війни, які проводяться з відданням військових почестей".

Прапор Перемоги - штурмовий прапор 150-ї ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту-українцю Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги на Хрещатику

Російським законодавством установлено, що "Прапор Перемоги є офіційним символом перемоги радянського народу і його Збройних Сил над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, державною реліквією Росії".

За зовнішнім виглядом це - виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот, на іншій частині полотнища додано напис.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище