Спецпроект

ВЛАДА ВСЕ ЩЕ ХОЧЕ ВИГНАТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ - Бригинець

Владна команда у Києві використовує політику хорошого і поганого поліцейського стосовно муніципальних музеїв у Києво-Печерській Лаврі.

Про це у коментарі УНІАН заявив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Депутат нагадав, що учора, 31 березня, під час звіту на сесії Київради голови КМДА Олександра Попова він поставив питання щодо того, чому той як керівник міста і член комісії Кабінету міністрів по виселенню музеїв із Лаври, який точно знає, що муніципальні музеї немає куди виселяти, завізував підготовлений КМДА проект рішення "Про внесення змін до рішення Київради "Про надання згоди на безоплатну передачу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника до державної власності", якими допускає виселення трьох муніципальних музеїв без надання альтернативної площі.

На це Олександр Попов відповів, що в нього відбулась розмова з керівниками церкви, і тепер вже ніякої потреби у виселенні музеїв немає.

За словами Бригинця, одразу після цієї розмови у сесійній залі Київради ряд ЗМІ "поспішили повідомити, що київська влада відмовилася від прийняття рішення щодо виселення музеїв. Незважаючи на це, пізніше представники Партії регіонів не погодилися зняти із розгляду питання про виселення музеїв Лаври без надання альтернативної площі".

"Коли настав час розгляду питання про музеї, я нагадав доповідачу, який представляє Партію регіонів, що голова КМДА Олександр Попов, що представляє цю ж політичну силу, кілька годин тому заявив, що ніякої потреби приймати це рішення немає", - розповів Бригинець.

"Крім того, виходячи із регламенту Київради, це питання не можна було розглядати у сесійній залі, оскільки воно не пройшло розгляд комісії з питань культури та туризму, яка в даному випадку є профільною, - сказав депутат. - Але Партія регіонів категорично відмовилась знімати це питання з розгляду. Навіть нагадування про сумнозвісну долю Музею історії Києва, який вже виселили в нікуди, не зупинили їх. На щастя, мою позицію активно підтримали інші депутати і в підсумку все ж Олесь Довгий (секретар Київради) запропонував перенести його на іншу сесію. Депутати підтримали це рішення".

За словами Олександра Бригинця, боротьба за муніципальні музеї в Києво-Печерській Лаврі не закінчилась, і це питання може бути винесене на сесію в будь-який момент.

На жаль, заявив голова комісії Київради з культури й туризму, його пропозиція повертатися до цього питання лише після того, як буде знайдено приміщення, у яке можна переселити музеї, не знайшла підтримки депутатів, тож у будь-який момент під тиском провладної команди депутати знов можуть повернутись до цього питання.

"Як бачите, Партія регіонів і Попов грають в хорошого і поганого поліцейського. Попов популістично заявляє, що у виселенні музеїв немає потреби, а його фракція категорично наполягає на рішенні, яке дозволяє виселяти музеї в нікуди", - висловив обурення Бригинець.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.