Спецпроект

Прихильники "старого Києва" пройдуть маршем від Золотих Воріт

Сьогодні в Києві відбудеться марш на захист соціального та культурного простору міста, організований кількома громадянськими організаціями, поміж який і "Збережи Старий Київ".

Про це повідомляється на офіційному сайті маршу.

Місце збору: Замок Барона, Ярославів Вал 1, біля метро Золоті Ворота.
Час збору: 3 квітня, неділя, 12.00.

Маршрут: Замок Барона - незаконне будівництво над метро Театральна - КМДА (вул. Хрещатик) - місце незаконної забудови біля готелю Дніпро (Європейська площа) - Український Дім.

На сходах Українського Дому о 14.00 розпочнеться мітинг та концерт.

Краєзнавець Михайло Кальницький про вимираючий центр Києва (ВІДЕО)

Організатори маршу висувають такі вимоги до влади:

"1. ЗАХИСТИТИ ЗЕЛЕНІ НАСАДЖЕННЯ! Припинити незаконні вирубки зелених зон. Негайно відновлювати ті зелені насадження, котрі було неправомірно знищено. Змінити законодавство з метою посилити санкції щодо замовників незаконних вирубок. 

2. НІ ЗАБУДОВІ ІСТОРИЧНОГО ЦЕНТРУ! Вимагаємо ввести мораторій на нове будівництво в історичному центрі, законодавчо обмежити існуючі забудови у центрі по висотності до 25 метрів, негайно зупинити всі будівництва в буферних зонах Софії та Лаври. 

3. КУЛЬТУРА МАЄ ЖИТИ! Ввести мораторій на виселення чи приватизацію музеїв, книжкових магазинів та бібліотек. Переглянути рішення про відчуження таких об'єктів за останні 5 років. Надати гідне приміщення Музею історії Києва.

4. КИЄВУ - ВЕЛОСИПЕДИ, ВЕЛОСИПЕДИСТАМ - КИЇВ! Створити велосипедну інфраструктуру європейського рівня як необхідну складову підготовки до Європейської футбольної першості: доріжки, стоянки, прокат.

5. МІСТО МАЄ БУТИ ЧИСТИМ! Забезпечити всі громадські місця достатньою кількістю сміттєвих урн і баків для роздільного збору сміття, у тому числі в зонах пересування пішоходів (встановити у місті урни через кожні 60-100 метрів, а також біля кожної лавки та забезпечити своєчасне прибирання сміття з них). За розкидання сміття - штрафувати.

6. НІ ЗАКОНУ ПРО ГОРОДОМОР! Негайно прийняти закон, котрий зупиняє дію лобістського закону "Про регулювання містобудівної діяльності". За участі громадськості розробити новий закон. 

7. ПАМЯТКАМ - ВІДКРИТИЙ РЕЄСТР! Оприлюднити у наявному стані для вільного доступу всіх громадян України Державний реєстр нерухомих пам'яток України і надалі негайно публікувати будь-які зміни до нього.

8. НІ ГРАБУНКУ КИЯН ЧЕРЕЗ БЮДЖЕТ, ТАРИФИ І ДЕРИБАН МАЙНА! Припинити необґрунтовані підвищення цін на опалення і транспорт, непрозору приватизацію та розбазарювання міського бюджету, зокрема на потреби окремих релігійних організацій. Покарати чиновників, винних у вказаних злочинах.

9. НІ ЦЕРКОВНИМ РЕЙДЕРАМ! Негайно звільнити самовільно захоплені представниками окремих конфесій зелені зони та історичні місця".

Організатори маршу підкреслюють, що до події не причетна жодна з партій, тому на заході не буде партійної символіки. 

Серед організаторів маршу - громадянська ініціатива "Збережи Старий Київ", Асоціація велосипедистів Києва, ГО "Люстрація", рух "Простір свободи", профспілка "Народна солідарність" та інші.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.