Спецпроект

Тернопіль заборонив червоні прапори

Тернопільська міська рада заборонила розміщення радянської символіки на державних установах і комунальних підприємствах міста.

Відповідне рішення було ухвалене 8 квітня на сьомій сесії Тернопільської міської ради, повідомляє УНІАН.

"Українці повинні відзначати свята без символіки неіснуючої країни. Вшановувати пам‘ять загиблих, класти квіти до пам‘ятників можна з українськими прапорами, а не з червоними прапорами імперії, яка призвела до загибелі мільйонів українців", - сказав, коментуючи це рішення, міський голова Сергій Надал.

Як відомо, раніше Житомирська обласна рада, Одеська та Севастопольська міськради схвалили використання копій "Прапора Перемоги" під час заходів із вшанування пам`яті про Перемогу у Великій Вітчизняній війні.

Кілька днів тому Львівська облрада звернулася до ВР і згаданих вище місцевих рад із заявою про неприпустимість вивішення червоних прапорів на адміністративних будівлях.

У березні 2011 року група нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком зареєструвала у ВР проект закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років". Документ зобов'язує органи влади та інші державні установи вивішувати на 9 травня "Прапор Перемоги".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.